Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франсуа́-Жозе́ф Госсе́к (фр. François-Joseph Gossec; нар. 17 січня 1734, Верньє, Ено, Бельгія — пом. 16 лютого 1829, Пассі, Париж, Франція) — французький композитор, який писав опери, симфонії, хорові роботи та твори для струнного квартету.
Франсуа-Жозеф Госсек | |
---|---|
фр. François-Joseph Gossec | |
Основна інформація | |
Дата народження | 17 січня 1734 |
Місце народження | Верньє, Ено, Бельгія |
Дата смерті | 16 лютого 1829 (95 років) |
Місце смерті | Пассі, Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез[1] |
Громадянство | Франція |
Професія | Композитор |
Вчителі | André-Joseph Blavierd і Жан-Філіп Рамо |
Відомі учні | Bernhard Cruselld, Félix Cazotd і Charles-Simon Cateld |
Інструменти | скрипка |
Жанри | опера і симфонія |
Членство | Академія красних мистецтв Франції (16 лютого 1829)[2] |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Госсек народився в сім'ї селянина в селі Верньє, яке тоді знаходилося на території ексклава Франції в Австрійських Нідерландах, нині Бельгії. З дитинства виявляв музичні здібності, виступаючи в хорі в Антверпені. 1751 року переїхав до Парижа, де був помічений композитором Жан-Філіпом Рамо. Пізніше замінив Рамо на місці диригента приватного оркестру генерального відкупника Ла Пупліньєра, покровителя музикантів.
Перша власна симфонія Госсека була виконана 1754 року. Як диригент оркестру принца Конде він виконав кілька своїх опер та інших композицій. Його «Реквієм», який вперше прозвучав 1760 року, одразу зробив його відомим.
1770 року Госсек заснував «концерти любителів», а 1773 — перетворив товариство «Духовні концерти» разом з Сімоном Ле Дюком і П'єром Гавеньє.
У 1780-ті Госсек зосередився на написанні опер, тому число створюваних ним симфоній зменшилось. 1784 року він заснував Королівську школу співу та декламації, яка пізніше, 1794 року, стала Національним музичним інститутом, а через рік — консерваторією, інспектором якої разом з Етьєном Мегюлем і Луїджі Керубіні Госсек був до 1816 року.
Разом з Мегюлем він був диригентом Національної гвардії під час Французької революції. Госсек є кавалером ордена Почесного легіону. Після поразки Наполеона 1815 року в битві при Ватерлоо, консерваторія була закрита на деякий час Людовиком XVIII. Аж до 1817 року Ґоссек працював над своїми останніми композиціями, включаючи третій варіант «Тебе, Бога, хвалимо», підтримувався пенсією, що видавала консерваторія.
Франсуа-Жозеф помер у передмісті Парижа Пассі. На похороні були присутні багато його колишніх колег, включаючи Керубіні. Госсек похований на кладовищі Пер-Лашез. Його могила розташована поруч з могилами Мегюля та Андре Гретрі.
Госсека вважають родоначальником французької симфонії. Він також автор масових музичних композицій для народних революційних свят і ходів, гімнів і пісень: «Пісня 14 липня», «Прокинься, народе!». У славу французької революції він написав багато робіт, в тому числі опера «Тріумф Республіки, або Табір при Гранпрі» (фр. «Le Triomphe de la République», 1793) і «Гімн Свободі» (фр. «L'Offrande à la Liberté»).
Хоча назва його «Гавоту» більшості нічого не говорить, сама мелодія досить відома, тому що часто звучить у кінофільмах. Карл Сталлінг використовував її аранжування для деяких мультфільмів компанії Warner Brothers.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.