Remove ads
французька художниця, художня критикиня, мемуаристка, модель З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Марі́ Франсуа́за Жільо́ (фр. Marie Françoise Gilot; 26 листопада 1921, Нейї-сюр-Сен, Франція — 6 червня 2023, Нью-Йорк) — французька художниця (графікеса, ілюстраторка), художня критикиня, мемуаристка, модель («муза») Пабло Пікассо. Авторка автобіографії «Моє життя з Пікассо» (1964) про події 1943—53 років та особистість Пікассо, публікації якої він активно перешкоджав.
Франсуаза Жільо | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Françoise Gilot | ||||
При народженні | фр. Marie-Françoise Gilot[1][2] | |||
Народження | 26 листопада 1921[3][4][…] Неї-сюр-Сен, Сена[d], Франція[1][2] | |||
Смерть | 6 червня 2023[5][1] (101 рік) | |||
Мангеттен, Нью-Йорк, США[5][1] | ||||
Країна | Франція[6] США[7] | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв, Кембриджський університет, Паризький університет, Паризький інститут Лондонського університетуd і Академія Жуліана | |||
Діяльність | художниця, модель, ілюстраторка, художня критикиня, письменниця, візуальна мисткиня | |||
Вчитель | Jean Souverbied і Пабло Пікассо | |||
Член | Колеж патафізики | |||
У шлюбі з | Luc Simond, Джонас Солк і Пабло Пікассо[8] | |||
Діти | Палома Пікассо[9] і Клод Пікассо | |||
Роботи в колекції | Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії і Клівлендський музей мистецтв | |||
Нагороди | ||||
Сайт | francoisegilot.com | |||
| ||||
Франсуаза Жільо у Вікісховищі | ||||
Мати Мадлен Рено (1898—1985) була талановитою художницею. Батько Еміль Жільо (1889—1957) був успішним підприємцем, мав авторитарну натуру, готував дочку до юриспруденції. Однак у жорстокому протистоянні з ним Франсуаза виборола право займатися живописом. Навчалась у Національній вищій школі красних мистецтв, Кембриджському університеті, Паризькому університеті та Паризькому інституті Лондонського університету.
У 1943 році знайомиться зі старшим на 40 років Пабло Пікассо, який переживав роман з Дорою Маар. У 1948 році починає жити з Пікассо у Валлорісі на півдні Франції. Народжує Клода (*1947) і Палому (*1949, відома ювелірка). Через непросту вдачу Пікассо та його постійні зради змушена забрати дітей і переїхати у 1953 році.
У 1955 році Франсуаза Жільо пошлюбила художника Люка Симона. У 1956 році народила доньку Орелію. Розлучилась у 1962 році за взаємною згодою. У 1970 році Франсуаза Жільо одружилася з вірусологом Джонасом Солком.
Франсуаза Жільо починала працювати в абстракціоністській манері, що згодом набула структуралістські мотиви. Також займалась графікою, літографією й акватинтою.
У 1938 році Франсуаза Жільо відкрила у Парижі першу майстерню в будинку своєї бабусі Анни Рено. У 1943 році в окупованій нацистами французькій столиці 22-річна художниця влаштувала першу виставку своїх робіт, яку зустріли схвально.
Жільо отримувала пропозиції написати мемуари про спільне життя з Пікассо. Пікассо всіляко перешкоджав їхній публікації і програв три судових процеси поспіль. Мемуари описують не тільки творчість Пікассо, але й його складні відносини з жінками. Після виходу книги Жільо Пікассо обірвав стосунки зі своїми дітьми від Франсуази Жільо.
У 1990 році Франсуаза Жільо була нагороджена Орденом Почесного легіону[10].
Дочка мисткині Палома Пікассо посприяла висвітленню внеску Франсуази Жільо, який за життя залишався практично невідомим.
У кінофільмі «Прожити життя з Пікассо» (1996) роль Франсуази Жільо зіграла британська акторка Наташа Макелгон. У другому сезоні американського документального телесеріалу-антології «Геній» (2018), що розповідає про життя і творчість Пікассо, художницю зіграла французька акторка Поезі Клеманс.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.