Франкістська Іспанія

Франкістська Іспанія (ісп. España franquista), відома в Іспанії як Франкістська диктатура (ісп. dictadura franquista), офіційно Іспанська держава (ісп. Estado Español) — період в історії Іспанії між 1936 і 1975 роками, коли Іспанія знаходилася під управлінням диктаторського режиму Франсіско Франко.

Іспанська держава Estado Español ↓ 1936 – 1975 → Прапор Герб Девіз Una, Grande y Libre ("Одна, Велика та Вільна") Plus Ultra ("Далі за межі")       Іспанія, Іфні, Сахара й Гвінея       Протекторат Марокко       Міжнародна зона Танжер Столиця Мадрид Мова(и) іспанська (офіційна) Релігія католицизм Грошова одиниця іспанська песета Площа 796 030 (1940)[1] 504 030 (1975) Населення 25 877 97 (1940) 35 563 535 (1975) Форма правління Франкістська однопартійна диктатура (1936—1947) Конституційна монархія при франкістській однопартійній диктатурі (1947—1975) Каудильйо  - 1936—1975 Франсіско Франко Прем'єр міністр  - 1938—1973 Франсіско Франко  - 1973 Луїс Карреро Бланко  - 1973—1975 Аріас Наварро Карлос Попередник Наступник Друга Іспанська республіка Італійська окупація Майорки Перехід Іспанії до демократії Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франкістська Іспанія

Історія

Правління режиму почалось 1 жовтня 1936, коли до влади в країні прийшли Франсіско Франко та Національний комітет оборони (частина іспанської армії, що повстала проти Республіки). Режим зміг закріпитися при владі після перемоги в громадянській війні в Іспанії коаліції повстанців Nacionales. Крім підтримки всередині країни, заколот Франко був підтриманий за кордону Королівством Італією і Третім Рейхом, в той час як Друга Іспанська республіка значною мірою спиралася на підтримку Радянського Союзу.

Після перемоги в громадянській війні в Іспанії націоналісти створили однопартійну авторитарну державу під фактично абсолютним керівництвом Франко. Друга світова війна почалася незабаром після цього, і, хоча Іспанія була офіційно нейтральною, вона послала свою Блакитну дивізію в СРСР в допомогу німцям, і її пронімецька позиція призвела до її ізоляції після поразки Держав Осі у війні. Ситуація змінилася з початком Холодної війни, на тлі якої сильна антикомуністична спрямованість Франко природним чином схилила його режим до вступу в союз із США.

Іспанія була оголошена королівством в 1947, але монарх не був оголошений. Франко надав собі право самому назвати ім'я людини, яка повинна бути королем, і навмисно затримував вибір з політичних міркувань. Вибір, нарешті, відбувся в 1969, коли майбутнім королем був оголошений Хуан Карлос де Бурбон як офіційний наступник Франко (який залишався довічним регентом).

Після смерті Франко 20 листопада 1975 Хуан Карлос став королем Іспанії. Він відразу ж почав процес переходу країни до демократії, що закінчився переходом Іспанії до конституційної монархії і парламентської демократії.

Див. також

• Reforma o ruptura

Примітки

1. «Resumen general de la población de España en 31 de Diciembre de 1940» (ісп.). INE. Retrieved 11 October 2014.

Посилання

• THE FRANCO YEARS