Фердинанд Касслер

Фердинанд (Файвель) Касслер (Ferdynand (Feiwel) Kassler; 16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів) — архітектор.

Фердинанд Касслер
Народження	16 березня 1883(1883-03-16) Подгуже
Смерть	1943(1943)
Країна (підданство)	Польська Республіка
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	раціональна сецесія, неокласицизм, функціоналізм
Фердинанд Касслер у Вікісховищі

Біографія

Народився 16 березня 1883 року в місті Подгуже (тепер частина міста Кракова)^[1]. Протягом 1902-1907 років навчався у Цісарсько-королівській політехнічній школі. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури»^[2]. 1908-1911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Від липня 1911 року став уповноваженим архітектором у Львові та відкрив власне проєктне бюро на вулиці Глинянській, 4 (нинішня вулиця Донцова). Від 1922 року Касслер був членом правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові» (від 1926 року — Єврейське літературно-мистецьке товариство). Входив до складу ради кагалу міста Львова, до ради гуманітарного товариства «Leopolis B'nei B'rith», також належав до правління «Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв у Малопольщі». Проєктував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму. Загинув в Янівському концтаборі^[3].

Роботи у Львові

• Прибутковий будинок на вулиці Донцова, 4 (1909-1910). Проєкт виконано і реалізовано під час роботи на фірмі Міхала Уляма. На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проєктував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський^[4][5].
• Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909; нинішній проспект Свободи).
• Житловий будинок на вулиці Ярослава Стецька, 6 (1910)^[6].
• Житловий будинок на вулиці Генерала Чупринки, 6 (1910-1911)^[7].
• Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20/22. Проєкт 1910 року, виконаний під час роботи на фірмі Міхала Уляма, реалізований у 1911 році. Під час реалізації проєкт модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського^[8][9].
• Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911)^[6].
• Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17 (1912)^[10].
• Проєкт будинку на вулиці Івана Федоровича, 23 (1912). Чи був реалізований і як виглядав — невідомо. Дім зруйновано під час другої світової війни, залишки розібрано^[11].
• Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15^[12] (1912, співавтор Валерій Шульман)^[6].
• Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2/4 (1912—1913). Будівництво розпочато за первинним проєктом Саломона Рімера від 1911 року. Проєкт Касслера з'явився 1912 року вже тракті будови і передбачав зокрема зовсім інший фасад. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького та Зигмунта Курчинського^[13][14].
• Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського^[6].
• Новий портал пасажу С. Оранжа на вулиці Карла Людвіга, 29 (1912; нинішній проспект Свободи).
• Житловий будинок на вулиці Левицького, 26 (1913)^[15].
• Проєкт забудови невеликими віллами ділянки, що на місці колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910-1914 роки, співавтори Адольф Піллер, Александер Остен^[16].
• Притулок для вдів єврейських купців Фонду Якуба Строга на вулиці Митрополита Ангеловича (1913, не зберігся)^[17].
• Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911-1914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський)^[18].
• Реконструкція житлових будинків Станіслава та Ельжбєти Соколовських на вулиці Гнатюка, 5/7 за проєктом, затвердженим 2 квітня 1914 року^[19].
• Надбудова Дому гебрейських старців імені Цісаревої Єлизавети на вулиці Якова Раппапорта (1914)^[16].
• Перебудова інтер'єрів кам'яниці на вулиці Крушельницької, 19 (1914)^[16].
• Єврейський сиротинець імені Р. Мельцер на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму^[16].
• Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським^[20].
• Житловий будинок на вулиці Данилишина, 2 (1923-1925). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським^[16].
• Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проєкт 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора^[21].
• Перебудова вілли віце-президента міста Львова В. Хайєса на вулиці Парковій, 1 (1924)^[16].
• Торговий пасаж «Марійська галерея» Йонаша Шпрехера на площі Міцкевича, 5 (1925)^[16].
• Вілла на вулиці Рудницького, 25 (1927)^[16].
• Прибутковий будинок Йонаша Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (1928-1929)^[16].
• Ремісниче училище імені А. Коркіса на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (1928-1930)^[16][17].
• Перебудова споруди мікви на вулиці Наливайка, 5 (1932)^[22].
• Перебудова у стилі функціоналізму готелю «Європейський» на площі Міцкевича, 4 (1934-1937, співавтор Петро Тарнавецький)^[23][16].
• Модернізація готелю «Elite» на вулиці Легіонів, 27 (1936; нинішній проспект Свободи)^[16].
• Житловий будинок на вулиці Дорошенка, 30 (1936)^[24].
• Житловий будинок на вулиці Котляревського, 40 (1936-1937)^[25].
• Житловий будинок на вулиці Сахарова, 16^[16].
• Житлові будинки на вулиці Левицького, 25, 25а (1937)^[26], 27 (1938)^[16].
• Житлові будинки на вулиці Франка, 105, 107 (1937-1939)^[27][16].
• Житловий будинок на вулиці Дрогобича, 10 (1938)^[16].
• Житлові будинки на вулиці Генерала Чупринки, 16, 16а, 18 (1938)^[28].
• Житлові будинки на вулиці Грицька Чубая, 6, 6а, 6ц (1939)^[16].
• Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові^[29].

• Галерея робіт Фердинанда Касслера
• 
  Житловий будинок
  (вул. Донцова, 4)
• 
  Фасад пасажу Феллерів
  (пр-кт Свободи, 35)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Ярослава Стецька, 6)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Генерала Чупринки, 6)
• 
  Житловий будинок Грюнерів
  (вул. Гнатюка, 20/22)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Зелена, 20)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Зелена, 17)
• 
  Житлові будинки Шенфельдів
  (вул. Чернігівська, 2/4)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Степана Бандери, 24)
• 
  Прибутковий дім Йонаша Шпрехера
  (пл. Міцкевича, 8)
• 
  Прибутковий дім Йонаша Шпрехера
  (пр-кт Шевченка, 8)
• 
  Житлові будинки
  (вул. Чупринки, 16, 16а, 18)

Примітки

1. Богданова Ю. Л. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 153. — ISBN 966-553-453-X.
2. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 1. — S. 22. (пол.)
3. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 546.
4. Lewicki J. Między tradycją… — S. 317-318.
5. Lewicki J. Roman Feliński… — S. 28.
6. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 544.
7. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Генерала Чупринки, 006 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 19 січня 2025.
8. Lewicki J. Roman Feliński… — S. 44.
9. Lewicki J. Między tradycją… — S. 345-348.
10. Lewicki J. Między tradycją… — S. 17.
11. Лукомський Ю., Петрик В., Єзерський М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1993. — № 19. — С. 221.
12. Lewicki J. Między tradycją… — S. 331, 477.
13. Lewicki J. Między tradycją… — S. 281, 327—331.
14. Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 141. — ISBN 978-617-629-077-3.
15. Lewicki J. Między tradycją… — S. 479.
16. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 545.
17. Еврейский Львов. Прогулка 9: Улицы Бандеры, Крушельницкой, Сечевых Стрельцов, Листопадового Чину. myshtetl.org (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2024. Процитовано 19 січня 2025.
18. Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
19. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Гнатюка, 05-07 — будинок музичної школи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 22 серпня 2021.
20. Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859-1924) // Статті (1996-2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
21. Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — С. 14.
22. Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 89.
23. Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — С. 37.
24. Архітектура Львова, 2008, с. 534.
25. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 40 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
26. Архітектура Львова, 2008, с. 563.
27. Бірюльов Ю. О. Лущкевич Наполеон // Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 250. — ISBN 978-966-8853-23-4.
28. Архітектура Львова, 2008, с. 566.
29. Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol.1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X. (англ.)

Джерела

• Портал «Мистецтво»

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
• Бірюльов Ю. О. Касслер Фердинанд // Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 139—141. — ISBN 978-966-7007-99-7.
• Ю. О. Бірюльов. Касслер Фердинанд // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 432. — ISBN 978-966-02-6472-4.
• Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893-1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — 590 s. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
• Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — 208 s. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)