Фелікс Вигживальський

Фелікс Міхал Вигжива́льський (пол. Feliks Michał Wygrzywalski; 20 листопада 1875, Перемишль — 5 вересня 1944, поблизу Ряшева) — польський живописець, графік.

Фелікс Вигживальський
Народження	20 листопада 1875(1875-11-20)[1][2]  Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина[3][4][…]
Смерть	5 вересня 1944(1944-09-05)[1][2][5] (68 років)
	Ряшів, Генеральна губернія, Третій Райх, Німецький Райх[3][4][6]  (цереброваскулярні хвороби )
Поховання	Цвинтар Побитно (Ряшів)d
Країна	Республіка Польща
Навчання	Академія Жуліана[1]
Діяльність	художник
Роки творчості	1895[1] — 1944[1]
Відомі учні	Масляк Омелян Володимирович
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей
Фелікс Вигживальський у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 листопада 1875 року у місті Перемишлі (нині — Польща). З 1893 по 1898 рік навчався у Мюнхенській академії мистецт у Людвіга фон Гертеріха, Карла фон Марра, з 1898 року у Академії Жуліана в Парижі.

1900 року, після закінчення навчання, оселився в Римі. 1906 року переїхав до Єгипту^[7]. З 1908 року мешкав та працював у Львові. Викладав у львівській приватній Вільній академії мистецтва Л. Підгорецького.

Під час першої світової війни, з 1914 по 1918 рік, перебував у Росії, а 1918 року повернувся до Львова. 1932 року у Львові пройшла його персональна виставка^[7]. Мешкав у будинку на вулиці Набєляка, 11а (нинішня вулиця Котляревського, 13)^[8].

У 1944 році, рятуючись від наступу Червоної армії, залишив Львів^[7]. Помер біля Ряшева 5 вересня 1944 року.

Творчість

У період проживання в Римі копіював твори Караваджо, Рафаеля, Гверчіно, Веласкеса та Тиціана. В Єгипті створив багато картин на східні теми. Малював портрети, приморські пейзажі, краєвиди з Італії та України. Займався декоративним настінним живописом. Спроєктував та виготовив алегоричні розписи будинку Львівської торгово-промислової палати (1908). Займався графікою, ілюстрував книги та часописи, проєктував вітражі, костюми та театральні декорації. Серед робіт:

• 1905 — «Без роботи», «1905 рік»;
• 1906 — «Страйк»;
• 1907 — «Хліба голодним»;
• 1908 — «Площа Ринок у Львові».
• автор
  • монументального розпису кав'ярні «Штука» на вул. Котлярській (1908) і кінотеатру «Палац» (1925) у Львові,
  • вітражів парафіяльного костелу в Тернополі (1911),
  • оздоблення передпоховальної^[9] культової споруди («Бет-Тахара») на Новому єврейському цвинтарі у Львові^[10].

• 
  «Віз перед корчмою»
• 
  «Арабські жінки ремонтують килим»
• 
  «Портрет донського козака Ющенка»
• 
  «Типаж з Дерни».