Loading AI tools
український поет та письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дмитро́ Никано́рович Фалькі́вський (справжнє прізвище Левчук; 3 листопада 1898, село Великі Лепеси (зараз у міській смузі міста Кобриня, Берестейщина) — 16 грудня 1934, Київ) — український поет, прозаїк, перекладач, сценарист представник розстріляного відродження. У пізній творчості — неосимволіст. У юності працівник каральних органів СРСР. Жертва сталінського терору.
Дмитро Фальківський | ||||
---|---|---|---|---|
Дмитро Никанорович Левчук | ||||
Народився | 3 листопада 1898 Великі Лепесиd, Буховицька сільська рада, Кобринський район, Берестейська область, Білоруська РСР | |||
Помер | 17 грудня 1934 (36 років) Київ, Українська СРР | |||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
Громадянство | Російська імперія→СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, сценарист | |||
Alma mater | Q127038736? і Q127038741? | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1924-1934 | |||
Жанр | романтизм | |||
Magnum opus | "На пожарищі" (1928) | |||
Автограф | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Вчився у Берестейській гімназії; у часи УНР займався терором у більшовицькому підпіллі. У 1920—1923 служив у Червоній армії (в органах ЧК), по демобілізації з радянського війська жив у Києві, де змінив прізвище з огляду на небезпеку помсти на участь у масових убивствах на території нинішньої Білорусі.
Друкуватися почав 1924 й містив поезії в журналах «Червоний шлях», «Життя й революція», «Всесвіт», «Глобус»; належав до літературної групи «Ланка» (пізніше МАРС). У ліриці Фальківського, нарівні з мотивами поліської природи, головну увагу зосереджено на зображенні російської інтервенції 1917—1920 в Україну, яку автор подає як «визволення».
Крім поезій, Фальківський писав нариси, оповідання, сценарії. Попри його спецслужбістське минуле, більшовицький режим ставилася недовірливо до його творчості. Коли у зв'язку з убивством сталінського начальника Кірова влаштовано новий терор, його разом з Г. Косинкою, О. Влизьком, К. Буревієм та іншими ув'язнено, а незабаром розстріляно у групі 28 осіб української творчої інтелігенції.
Окремі збірки поезій: «Чабан» (1925), «Обрії» (1927), «На пожарищі» (1928), «Полісся» (1931). Посмертні видання: за редакцією М. Неврлого «Ранені дні» (Пряшів, 1969; там і докладна бібліографія) та «Поезії» (Київ, 1989).
Автор сценарію фільму «Греблю прорвано» (1928, у співавторстві з Л. Френкелем).
Розстріляний у грудні 1934 року. [1]
Зовнішні зображення | |
---|---|
Пам'ятний знак у Великих Лепесах на Берестейщині на честь Дмитра Фальківського. | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.