Улинець Іван Дмитрович

Іван Дмитрович Улинець (26 червня 1954, Ільниця, Закарпатська область) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий переважно за виступами за ужгородський клуб, який на час виступів гравця носив назви «Говерла» та «Закарпаття», у складі якого зіграв більш ніж 200 офіційних матчів у чемпіонаті СРСР, а також у складі харківського «Металіста», у складі якого був бронзовим призером чемпіонату СРСР у першій лізі. Після закінчення футбольної кар'єри — спортивний функціонер.

Іван Улинець
Особисті дані
Повне ім'я	Іван Дмитрович Улинець
Народження	26 червня 1954(1954-06-26) (70 років)
	Ільниця, УРСР
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1973 «Говерла» (Ужгород) ? (?) 1976-1979 «Говерла» (Ужгород) 133 (15) 1979-1980 «Металіст» (Харків) 62 (4) 1981 «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) 13 (1) 1982 «Торпедо» (Луцьк) 37 (4) 1983-1984 «Закарпаття» (Ужгород) 72 (6) 1985 «Поділля» (Хмельницький) 15 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улинець.

Біографія

Іван Улинець народився у селищі Ільниця на Закарпатті, у якому виросла ціла плеяда талановитих футболістів.^[1][2] На той час у селищі було відразу дві футбольні команди, які виступали в чемпіонаті області^[3][2], і в одній із них — «Шахтарі» — Улинець розпочав виступи на футбольних полях. Здібного футболіста відразу запросили до команди майстрів «Говерла» із обласного центру — Ужгорода, яка виступала на той час у другій лізі СРСР. Після року виступів за ужгородську команду Улинця призвали на строкову службу в Радянську Армію, де він грав за аматорську команду СКА (Львів). На початок сезону 1976 року він повертається до «Говерли», де стає футболістом основи, зігравши за неповні чотири сезони 133 матчі в чемпіонаті СРСР. У 1979 році Іван Улинець отримав запрошення від команди першої ліги «Металіст» із Харкова. Наступного року він у складі команди стає бронзовим призером чемпіонату. Проте у зв'язку із високою конкуренцією у складі команди футболіст з початку 1981 року стає гравцем іншої команди першої ліги — «Прикарпаття» з Івано-Франківська. Проте у складі команди Улинець зіграв лише 13 матчів, окрім того, «Прикарпаття» вибуло із першої ліги. тому футболіст наступний сезон провів у команді другої ліги — луцькому «Торпедо», за яке зіграв 37 матчів у чемпіонаті СРСР.^[4] У 1983 році футболіст повертається до ужгородського клубу, який на той час перейменували на «Закарпаття». Там він знову повертає собі місце в основному складі команди, зігравши за два роки 72 матчі в чемпіонаті СРСР. Наступного року Улинець стає гравцем іншої команди другої ліги — хмельницького «Поділля», яке стало його останньою командою майстрів. Наступного року Іван Улинець грає в аматорській команді «Керамік» з Мукачевого, після чого завершує виступи на футбольних полях. Пізніше Улинець працював головою ужгородського міського спорткомітету.^[5][1]

Досягнення

• Перша ліга чемпіонату СРСР
  • Бронзовий призер (1): 1980

Примітки

1. ФУТБОЛЬНИЙ КЛОНДАЙК МІЖ СИНІХ ГІР
2. Столітні надбання іршавського футболу зібрали в літопис
3. В Ільниці будують плани на новий сезон
4. ФК «Волинь» — Статистика
5. СЕЛО ФУТБОЛІСТІВ. Закарпатська Ільниця подарувала Україні чемпіонів СРСР та Ізраїлю

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua