Українцев Віталій Леонідович
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віта́лій Леоні́дович Украї́нцев — старшина МВС України, командир взводу, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».
Українцев Віталій Леонідович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 січня 1968 Куп'янськ-Вузловий, Куп'янська міська рада, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 14 вересня 2014 (46 років) Піски |
Поховання | Куп'янськ-Вузловий |
Alma Mater | Харківський вищий коледж мистецтв; Харківський національний університет внутрішніх справ |
Псевдо | «Вожак» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС |
Рід військ | Спеціальна міліція |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України Бої за Піски |
Командування | |
командир взводу | |
Нагороди та відзнаки | |
З життєпису
Узагальнити
Перспектива
Народився 1968 року в місті Куп'янськ-Вузловий (Харківська область). 1983 року закінчив 8 класів Куп'янської СШ № 8, потім — Харківське культурно-освітнє училище. В 1986—1988 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. По тому служив у спеціальному підрозділі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР; на початку 1990-х брав участь у забезпеченні правопорядку в Абхазії. Був чемпіоном рукопашного бою у системі Міністерства внутрішніх справ — на всесоюзних змаганнях. Навчався у Вищій слідчій школі Міністерства внутрішніх справ (Волгоград); у 1994 році закінчив Харківський університет внутрішніх справ. Працював у транспортній міліції в місті Харків; по тому — працював директором КП «Дирекція єдиного замовника» Куп'янської міської ради. Мешкав у смт Ківшарівка.
В часі війни від травня 2014 року — доброволець; у складі батальйону «Дніпро-1». Виконував бойові завдання в районі міст Красноармійськ, Маріуполь, Новоазовськ, смт Сєдове Новоазовського району, селища Піски.
14 вересня 2014-го загинув у бою з російською диверсійною групою біля села Піски Ясинуватського району. Спецпідрозділ здійснював прикриття танкової колони; вступили у бій з диверсійною групою бойовиків.
Без Віталія лишилися дружина та дві доньки, сестра Катерина.
Похований в Куп'янську-Вузловому.
Нагороди і вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (19.12.2014, посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 16
- 8 квітня 2016 року у приміщенні Куп'янської гімназії № 7 йому відкрито меморіальну дошку.
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.