Loading AI tools
український політик і дипломат З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Генна́дій Йо́сипович Удове́нко (22 червня 1931, Кривий Ріг, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР — 12 лютого 2013, Київ, Україна[1]) — український дипломат і політик, народний депутат України 3-го і 4-го скликань. Був міністром закордонних справ України, головою Народного руху України (з 1999 до 2003 р.), 52-м президентом Генеральної Асамблеї ООН, членом Ради президентів Генеральної Асамблеї ООН.
| Удовенко Геннадій Йосипович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| 2-й Міністр закордонних справ України | |||||||
| 16 вересня 1994 — 17 квітня 1998 (в. о. 25 серпня 1994 — 16 вересня 1994) | |||||||
| Президент | Леонід Кучма | ||||||
| Попередник | Анатолій Зленко | ||||||
| Наступник | Борис Тарасюк | ||||||
| Заступник Міністра закордонних справ України | |||||||
| 24 серпня 1991 — 17 березня 1992 (Заступник Міністра ЗС УРСР 22 лютого 1991 — 24 серпня 1991) | |||||||
| Президент | Леонід Кравчук | ||||||
| Народився | 22 червня 1931 Кривий Ріг, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР | ||||||
| Помер | 12 лютого 2013 (81 рік) Київ, Україна | ||||||
| Похований | Байкове кладовище | ||||||
| Відомий як | політик, дипломат | ||||||
| Громадянство |  СРСР→ Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету | ||||||
| Політична партія | НРУ | ||||||
| У шлюбі з | Діна Григорівна Бутенко | ||||||
| Діти | дочка Олена (1954) | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
| Підпис |  | ||||||
Народився 22 червня 1931 (Кривий Ріг); українець; батько Йосип Петрович (1900—1978) — гірничий інженер; мати Марія Максимівна (1888—1973) — домогосподарка; дружина Діна Григорівна Бутенко — колишня завідувачка парникового комбінату ВДНГ УРСР; донька Олена (1954) — науковий працівник Києво-Печерського заповідника.
Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет міжнародних відносин (1954), історик-міжнародник; аспірантура Українського НДІ економіки і організації сільського господарства (1958—1959).
1952—1955 — секретар Міністра, секретар колегії, Міністерство промисловості будівельних матеріалів УРСР.
1955—1958 — голова («тридцятитисячник»), колгосп ім. Дзержинського, с. Домантівка Сквирського району Київської області.
1958—1959 — аспірант, Український НДІ економіки і організації сільського господарства, м. Київ.
1959—1965 — 1-й секретар, радник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР.
1965—1971 — працівник секретаріату, Відділення ООН у Женеві.
1971—1977 — член колеґії, начальник відділу кадрів, начальник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР.
1977—1980 — директор Управління (Д-2), Секретаріат ООН, м. Нью-Йорк.
1980—1985 — заступник Міністра, МЗС України.
З січня 1985 — Надзвичайний і Повноважний Посол.
Лютий 1985—1992 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.
1991—1992 — заступник Міністра закордонних справ України — Постійний Представник України при ООН, м. Нью-Йорк.
Вересень 1992 — серпень 1994 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі.
25 серпня 1994 — 17 квітня 1998 — Міністр закордонних справ України. Президент 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень 1997 — вересень 1998). Представляв Україну на численних сесіях і конференціях ООН та інших міжнародних організацій. Головував на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки, Економічної і соціальної ради ООН. Обирався Головою економічного і спеціального політичного комітетів Генеральної Асамблеї ООН.
Був членом Ради національної безпеки при Президентові України, член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996-квітень 1998).
Володів англійською, французькою, польською мовами.
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол.
Почесний доктор Бриджпортського університету (1997, США), Українського вільного університету в Мюнхені (1997).
Березень — травень1999 — в.о. голови НРУ, Травень 1999-травень 2003 — голова НРУ.
Народний депутат України 3-го скликання березень 1998-квітень 2002 від НРУ, № 3 в списку. На час виборів: Міністр закордонних справ України. Член фракції НРУ (травень 1998-лютий 1999), керівник фракції НРУ (першої) (з березня 1999; з квітня 2000 — фракція НРУ); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 1998).
Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002 — квітень 2006 Блоку В.Ющенка «Наша Україна», № 3 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005, уповноважений представник фракції з червня 2002), уповноважений представник фракції НРУ (з вересня 2005), голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).
Народний депутат України 5-го скликання квітень 2006 — листопад 2007 від Блоку «Наша Україна», № 31 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2006), голова підкомітету з питань прав людини Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 2006).
Кандидат у Президенти України на виборах 1999 року. В 1-му турі 319 778 голосів (1.22 %), 7-е місце серед 13 претендентів.
Помер 12 лютого 2013 року[1]. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а)[2].
16 листопада 1994 року на засіданні Верховної Ради України, на якому розглядалося питання ухвалення закону про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року, що, таким чином, легалізувало відмову Української держави від третього у світі ядерного арсеналу після США та РФ, тодішній міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко у своєму виступі з парламентської трибуни заявив [3]:
 |
У тому якраз і позитив Меморандуму, що Росія надає нам ці гарантії. Ось нота Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 9 листопада 1994 р.: «Министерство иностранных дел Российской Федерации имеет честь информировать о том, что Российская Федерация намерена подписать Меморандум о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия, как только Украина присоединится к Договору о нераспространении ядерного оружия в качестве государства, не обладающего ядерным оружием».
Оце гарантія від Росії. Тому я закликаю всіх – і пана Вітовича, і всіх, хто його підтримує, зрозуміти: для нас сьогодні важливо, що Росія дає нам такі гарантії. Це означає політичну незалежність нашої держави. Вам цього мало, пане Вітовичу? Що ви хочете – потрясати ядерною картою? Це вже не той час! (…) |
 |
Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
