Т-111

Т-111, виріб 111, відомий також як Т-46-5 — радянський експериментальний середній танк. Був першим танком з протиснарядним бронюванням.

Т-111
Тип	середній танк Схема: класична
Походження	СРСР
Історія використання
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Виготовлення	1938-1939
Характеристики
Вага	32,3
Довжина	5400
Довжина ствола	46
Ширина	3140
Висота	2416
Обслуга	3
Калібр	45-мм зр. 1938 р. (20К)
Підвищення	−6…+23°
Приціл	перископічний ПТ-1, телескопічний ТОП
Броня	сталева цементована високої твердості Лоб: верх: 60 / 20°, середина: 30 / 82°, низ: 60 / 12° Борт: 60 Корма: 60 / 0…8° Дах: 20 Днище: 20-30 Башта: лоб: 50 / 18°, борт: 50 / 18°, корма: 50 / 18°, дах: 20
Головне озброєння	боєкомплект: 121
Другорядне озброєння	2 × 7,62-мм ДТ-29
Двигун	V-подібний 8-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження 320
Питома потужність	9,92
Підвіска	тиск на ґрунт: 0,97
Дорожній просвіт	390
Швидкість	шосе: 31 бездоріжжя: 16
Прохідність	підйом: 28° стінка: 1,0 рів: 2,0 брід: 1,2

Історія створення

Розроблений конструкторським бюро Ленінградського заводу дослідного машинобудування № 185 імені Кірова під керівництвом С. О. Гінзбурга під час проекту по створенню малого танка важкого бронювання, робота над яким велася з 1936 року. Перший екземпляр був виготовлений в квітні 1938 року. Мав литу башту, посилену підвіску, вперше у світовій практиці було застосовано нову технологію електричного зварювання з'єднань броньових листів. При загальній масі 28 — 32 тонн мав броню товщиною 60 мм і розвивав швидкість 30 км/год, що забезпечував двигун потужністю 300 к. с. Відповідно до випробувань, броня Т-111 успішно захищала від снарядів протитанкових 37-мм гармат, що було значним проривом в танкобудуванні. Озброєння цього танка було аналогічно Т-26, попереднику Т-111, а саме — 45-мм гармата в литій конічній башті і два кулемети. Екіпаж танка складався з трьох осіб.

Серійно виробництво танка здійснено не було, причиною стала складність його виробництва. Наприклад, підвіска танка Т-111 була блокованою, з листовими ресорами, які були розміщені всередині корпусу машини, що ускладнювало завдання монтажу та демонтажу окремих елементів.

Водночас, розробка Т-111 стала серйозним кроком у розвитку галузі, і цей досвід став фундаментом для подальшого розвитку та проектування нового озброєння, зокрема, важких танків прориву. На заводах була впроваджена технологія виробництва товстої броні.^[1] Проте, хоча розробка завершилася дослідними екземплярами, група конструкторів була нагороджена державними нагородами, зокрема, М. І. Кошкін отримав орден Червоної Зірки.^[2]

Примітки

1. И. Шмелев. Броня против снарядов // Техника — молодёжи. — 1981. — № 3.
2. И. Шмелев. Танк Т-34 // Техника и вооружение. — 1998. — № 11 — 12.

Література

• Солянкин А. Г., Павлов М. В., Павлов И. В., Желтов И. Г. Отечественные бронированные машины. XX век. 1905–1941. — М.: Экспринт, 2002. — Т. 1. — 344 с. — 2000 экз. — ISBN 5-94038-030-1