Loading AI tools
американський політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тімоті Пікеринг (англ. Timothy Pickering; нар. 17 липня 1745 — пом. 29 січня 1829) — американський політик і 3-й Державний секретар США з 1795 по 1800 рік.
| Тімоті Пікеринг | |
|---|---|
| англ. Timothy Pickering | |
 | |
| Народився | 17 липня 1745[1][2][…] Сейлем, Массачусетс-Бей (провінція), Тринадцять колоній, Королівство Велика Британія[3] |
| Помер | 29 січня 1829[1][2][…] (83 роки) Сейлем, Массачусетс, США[3] |
| Поховання | Broad Street Cemeteryd[4] |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Діяльність | політик, дипломат, військовослужбовець |
| Alma mater | Гарвардський коледж і Гарвардський університет |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Посада | член Палати представників США[d], військовий міністр США, United States Postmaster Generald, державний секретар США, сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5], сенатор США[5] і державний секретар США |
| Військове звання | генерал |
| Партія | Федералістська партія |
| Конфесія | Унітаріанство |
| Батько | Timothy Pickeringd[6] |
| Мати | Mary Wingate Pickeringd |
| Брати, сестри | Mary Pickeringd, Sarah Pickeringd, Elizabeth Pickeringd і John Pickeringd |
| У шлюбі з | Rebecca White Pickeringd[6] |
| Діти | Джон Пікерингd[6], Mary Pickeringd[6], Henry Pickeringd, Elizabeth Pickering Dorseyd, Octavius Pickeringd і Timothy Pickering, Jr.d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
Пікеринг народився в Сейлемі, Массачусетс, в сім'ї Диякона Тімоті і Мері Уінгейт Пікеринг. Він був одним з дев'яти дітей, а молодший брат Тімоті, Джон, в майбутньому став спікером Массачусетської палати представників. Тімоті навчався в гімназії Сейлема, а в 1763 році закінчив Гарвардський університет. Сейлемський унітаріанський міністр Вільям Бентлі зазначив Пікеринга: «Він з юності був прямим, неспокійним і впертим».
Після закінчення Гарвардського університету Пікерінг повернувся в Сейлем, де влаштувався міським клерком. У 1768 році він був прийнятий в Массачусетський суд, а в 1774 році призначений суддею. 8 квітня 1776 Тімоті Пікеринг одружився з Ребеккою Уайт. У січні 1766 Пікеринг став лейтенантом міліцейського корпусу округу Ессекс, Массачусетс. Через три роки він був проведений в капітани. У 1769 році Пікеринг опублікував свої ідеї щодо створення Ессекської газети.
У грудні 1776 Пікеринг очолював міліцейський корпус Ессекса, коли генерал Джордж Вашингтон запропонував йому звання генерал-ад'ютанта у Континентальній армії. На цій посаді він курирував установку «Великий ланцюг», яку викували на металургійному заводі Стірлінга. У серпні 1780 Континентальний конгрес обрав Пікерінга генерал-квартирмейстером.
Після закінчення війни Пікеринг заснував декілька невдалих підприємств: в 1783 році він заснував комерційне товариство з Семюелем Ходждоном, яке зазнало невдачі через два роки. У 1786 році він переїздить до Вайомінгської долини (Пенсильванія), де взяв ряд офісів в окрузі Лузерна. Коли Пікеринг спробував виселити поселенців Коннектикуту, його зайняли в заручники на дев'ятнадцять днів. У 1787 році брав участь у Пенсильванському конгресі з питання ратифікації Конституції США. У 1794 році Пікеринг брав участь у підписанні договору Канандейгуа.
У 1791 році Вашингтон призначив Тімоті Пікеринга Генеральним поштмейстером США. На цій посаді він залишався до 1795 року. З 1795 по 1800 Пікеринг знаходився на посту Державного секретаря США. У 1799 році він найняв собі особистого секретаря Джозефа Денні. Після сварки з президентом Джоном Адамсом через план укладення миру з Францією, Пікеринг був відсторонений від влади. У 1803 році його призначають сенатором Федералістської партії від штату Массачусетс. У 1812 році він обирається до Палати представників, де і залишався до 1817 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
