Loading AI tools
набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тютюнопалíння (або куріння) — набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців[1], та оточуючих їх людей, що не палять[2] i тварин[3].
Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів[4].
Звичка куріння виникла ще з 2000 року до нашої ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum.[5]
12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, припливла до невідомого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли члени екіпажу висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі — аборигени, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невіддільною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі доти, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».
Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нового Світу, було і листя тютюну. Родріго де Херес — Перший європейський курець, матрос з команди Христофора Колумба, був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що виходив із рота Родріго — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в'язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв'язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.
Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики.
У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн.
Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почалися заборони на куріння.
У 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.
В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії — виривали ніздрі.
В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п'ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну як урок для нащадків.
У царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того, як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва.
Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» доти, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.
Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.
Звичка куріння стала поширюватися Європейським та Азійським континентами, періодично збільшуючись під час війн та стресових ситуацій.[5] (слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться».)
«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак
Через 100 років після Бальзака в XX столітті Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн»[джерело?].
Згідно з дослідженнями соціологічного центру Єврокомісії «Євробарометра», опублікованого напередодні Всесвітнього дня без тютюну 2010 року, найзавзятіші курці в Європі — греки та кіпріоти. Так, в середньому кіпріоти викурюють по 21,7 сигарети на день. Греки посідають перше місце в Європі за процентним відношенням курців до загальної кількості громадян країни — 42 %, при тому, що для Євросоюзу цей показник в середньому становить 29 %. Встановлено, що середньостатистичний курець в ЄС викурює 14 сигарет на день. При цьому тютюн стає причиною смерті половини курців. За словами єврокомісара з охорони здоров'я і захисту прав споживачів Джона Даллі, тютюн вбиває 650 тисяч європейців щороку[8].
Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2015 вже 42 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %. А ще український курець витрачає на цигарки 8 тисяч гривень в рік. До прикладу, за ці кошти одна людина може поїхати на море в Єгипет.[13]
За даними ВООЗ та МОЗ України
Дослідження показує: якщо молодь віком 12-17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить.
Якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки сигарет, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |
1. Як тютюнопаління впливає на ваше тіло // Канал «Цікава наука» на YouTube, 23 лютого 2020. |
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків незалежно від того, використовують їх в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, що складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.
За основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут — 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається близько 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.
Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що в курців на відміну від некурців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у не курців, причому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Доведено, що понад 50 % всіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань[14].
Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями[джерело?]. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Термін «обличчя курця» вперше з'являється в науковому журналі 1985 року. Справа в тому, що у 48 % курців і 8 % тих, хто палив в минулому шкіра має блідо-сірий колір та вираженіші зморшки, але таких змін не помічено у некурящих людей — у курців еластин (білок, що відповідає за еластичність та відновлення тканин) стає щільнішим та фрагментованим.[15]
Глобальна боротьба з курінням на державному рівні у багатьох країнах призвела до зменшення курців на 27,5 % серед чоловіків та на 37,7% - серед жінок на 2019 рік порівняно з 1990 роком[16], але кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись (в 2019 році становила 1,1 млрд.)[16]. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння завдає великої шкоди всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства[17].
У допетровській Росії тютюн вважався «диявольським зіллям», а куріння каралося вириванням ніздрів. У новий час перше систематичне дослідження впливу тютюну на здоров'я було проведене в Третьому Рейху. Там же була вперше розгорнена державна програма боротьби з курінням.
Існує ряд міфів про користь паління, які широко були поширені в першій половині 20 століття і які пропагували власне тютюнові компанії до появи ґрунтовних медичних досліджень. Ряд таких міфів побутує досі, попри наявність кричущих медичних фактів про шкідливі наслідки тютюнопаління.
Доктор Харві Чековей з Вашингтонського університету з'ясував, що в курців ризик виникнення хвороби Паркінсона вдвічі нижче, ніж у некурців[18]. Подібні дані отримані й відносно хвороби Альцгеймера, темпи розвитку якої сповільнює побічний продукт розпаду нікотину — норнікотин. Також є певні докази, що нікотин компенсує дефекти мозкової діяльності при шизофренії[19], проте існують сумніви щодо цього[20]. Водночас 88 % американців, що страждають цим захворюванням, курять[21], причому дуже багато: у буквальному значенні цього слова одну сигарету за іншою.
Нікотин можливо корисний для лікування алергійних захворюваннях[22]. Діючи як м'який антидепресант, він охороняє курців від алергічного альвеоліту («легеня фермера» й «легеня голуб'ятника»), сінної лихоманки й кропивниці, полегшує плин виразкового стоматиту й виразкового коліту [23]. Та й запальні захворювання шкіри обходять курців стороною.
У їхньому середовищі набагато рідше зустрічається герпес[24]. Діючи аналогічно медіатору нервової системи ацетилхоліну, нікотин придушує продукцію специфічного білка й перешкоджає виникненню сепсису, запевняють американські вчені[джерело не вказане 4748 днів]. Все це, втім, не означає, що можна спокійно курити далі. «Згадані сприятливі чинники не можуть виправдати тютюнокуріння, оскільки потенційна шкода значно перевищує користь», — пише доктор Барон.
Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця[25]. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і гіршає кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв'язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина — нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті переносимість фізичного навантаження знижується — приступи стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні. При чому для таких хворих шкідливим є навіть пасивне куріння[25].
13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь-яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів[26]. Закон набрав чинності 17 вересня 2012 року.
З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.
Опісля 2015-го збут тютюнових виробів, протягом тривалого часу, був предметом податкових здирств держави щодо населення[ненейтрально] шляхом постійного підвищення акцизів, що призводило до збільшення контрабанди[27][28].
Від 11 липня 2022 року в Україні тютюнопаління в громадських місцях, разом з іншими видами паління, заборонено[29].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
