Тургай (річка)
річка в Казахстані З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тургай | |
---|---|
48°01′14″ пн. ш. 63°01′55″ сх. д. | |
Витік | злиття річок Жалдама та Кара-Тургай [1] |
• координати | 50°9′ пн. ш. 65°15′ сх. д. |
• висота, м | 132 м [1] |
Гирло | западина Шалкартениз[1] |
• координати | 48°1′13″ пн. ш. 63°1′55″ сх. д. |
• висота, м | 54 м [1] |
Похил, м/км | 0,1 м/км |
Басейн | внутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн |
Країни: | Казахстан[2] |
Прирічкові країни: | Казахстан Костанайська область, Актюбінська область |
Довжина | 825 км |
Площа басейну: | 157 000 км² |
Середньорічний стік | 9 м³/с |
Притоки: | Іргиз, Саритургай, Кайинди |
![]() | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Тургай (каз. Торғай) — річка в Костанайській та Актюбінській областях, в північно-західній частині Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.[3]
Географія
Річка утворюється при злитті річок Жалдама та Кара-Тургай (на південь від села Амангельди), які беруть свій початок на західній околиці Казахського дрібносопковика, і тече Тургайською улоговиною в південно-західному напрямку, розбивається в широкій заплаві на рукави і утворює безлічі озер. В нижній течії, після впадіння Іргиза, круто повертає на південь, а далі на південний схід і закінчується у безстічній западині Шалкартениз. Живлення переважно снігове, річний стік формується переважно в короткий період весняної повені. У літньо-осінньо-зимову пору витрати води річки значно зменшуються. Влітку в нижній течії, через інтенсивний випар, вода стає солоною.
Замерзає в першій половині листопада, розкривається в першій половині квітня.
Довжина річки 825 кілометрів, площа басейну 157 000 км². Територія річкового басейну належить до районів різко вираженого недостатнього зволоження. Витрата води в середній течії близько 9 м³/с. Швидкість течії води коливається від 0,2 м/с — у верхів'ї до 0,1 м/с — в середній течії і знову до 0,2 м/с — в нижній.
Притоки
Іргиз, Саритургай, Кайинди.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.