Тумас Дінґлі

Тумас Дінґлі (мальт. Tumas Dingli; 22 грудня 1591 — 22 січня 1666) — будівельник церков і скульптор з мальтійського каменю. В обох сферах він зробив велике ім’я собі та своїй країні, оскільки з-під його рук вийшла мереживоподібна скульптура, яка прикрашала стару церкву Біркіркари та Аттарда.^[1][2]

Тумас Дінґлі
Народився	22 грудня 1591(1591-12-22) Аттард, Північний регіон, Мальта
Помер	22 січня 1666(1666-01-22) (74 роки) Hospitaller-controlled Maltad, Сицилійське королівство
Країна	Мальта
Діяльність	архітектор, скульптор, каменяр

Біографія та творчість

Тумас Дінґлі пішов стопами свого батька Якбу Дінґлі, а також дядька Андреа Дінґлі. Дінґлі вивчав математику, а пізніше став архітектором у Маттео Коглітури. Дінґлі походив із родини різьбярів або різьбярів, тобто скульпторів по каменю. Його ім'я, як правило, пов'язане з типологією церкви в стилі, який ми можемо назвати, з певним застереженням, ренесансним . Ключовими особливостями є гармонійні пропорції, використання гігантських стовпів, обшитих панелями, використання ніші для надання багатшої артикуляції фасаду та барабану купола, і, перш за все, тонка скульптура з каменю, особливо в перспективах вівтарі та навколо дверей.

Його майстерність у проектуванні церков є живим свідченням у селах Аттард, Наксар, Гаргур, Гуджа, Заббар і Біркіркара. Він також докладав зусуиль у будівництві Акведуку, Єпископського палацу та Порта Реале в місті Валетта.^[3]

Вплив

Будучи будівельником церков, вважається, що він пішов стопами Вітторіо Кассара, сина Джироламо Кассара. Також навчався у Джованні Аттарда, який здобув популярність як будівельник акведуків.^[4]

Смерть

Тумас Дінглі помер на 75 році життя 22 січня 1666 року і похований у церкві Аттард під вівтарем Скорботи. Надгробок в церкві Е'Аттарда з часом стреся, але, є його транскрипція.

Примітки

1. Gaul, Simon (2007). Malta, Gozo and Comino. New Holland publishers. p. 325. ISBN 9781860113659.
2. Pullicino, Evelyn (1996). "Tumas Dingli (1591-1666" (PDF) (bil-Malti): 95–99 (PDF).
3. The Many pasts of City Gate - The Malta Independent. 17 квітня 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 5 листопада 2022.
4. Schiavone, Michael J. (2009).