Loading AI tools
емоція З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ту́га чи журба́ — багатозначне поняття, що виражає перш за все переживання глибокого жалю спричиненого якимсь горем, невдачею і т. ін.[1]
_Horas_de_angustia.png)
Виступає предметом психології, а також філософії. Вперше вжите в останні галузі, як реакція на роздумування про смерть, власне значення у світі, а також інші екзистенційні питання. Тривогу не можна звести ні до психологічного прояву, ні до філософського питання; вона є і тим, і іншим у своїй основі.[2]
Близькими почуттями є смуток, нудьга, тривога. Туга відрізняється вираженим зниженням настрою і погіршенням загального самопочуття. У важких випадках спостерігається різко виражена пригніченість, постійна зосередженість на почутті туги, при цьому практично відсутні навіть короткочасні приємні враження. Нарешті, можуть бути випадки абсолютно нестерпної туги, які нерідко є причиною суїцидальних думок і дій. Стан туги часто супроводжується тривогою, почуттям невмотивованого несвідомого страху.
Етимологічно в українській мові слово туга походить від праслов'янського tǫga, що означає «сила, міцність; в’ялість, інертність, лінощі; стійкість, витривалість, жорсткість». Слід зауважити, що слово лінь і собі пов'язано з поняттями недуги. Слово журба важче визначити, але відомо що воно перед усім пов'язано з хворобливим станом, поневіряннями та муками.[3]
Поняття страждання з'явилося у філософії завдяки К'єркеґорові (1813-1855) у його праці «Поняття страждання» (англ. The Concept of Anguish). Недалеко від визначення, яке дає психоаналіз, воно потім часто використовувалося сучасними філософами для позначення стану метафізичної та моральної тривоги.
 |
На рівні самосвідомості туга виражає запаморочення індивіда, якому пропонується множинність суперечливих можливостей: точка походження нашої свободи визначає водночас походження гріха і провини, і саме в цій точці розриву людина усвідомлює себе, беручи на себе відповідальність за себе. Людське існування, таким чином, є існуванням за замовчуванням; саме тому перед Богом ми завжди помиляємося. |  |
— Серен К'єркеґор | ||
У психологічному підході, натхненному біхевіоризмом, туга визначається як поведінка, пов'язана з тривалою емоцією страху без чітко визначеного зовнішнього об'єкта. Цей підхід розрізняє напад туги та панічну атаку. Напад туги характеризується чітко визначеним періодом інтенсивного страху і дискомфорту, причому щонайменше чотири з наведених нижче симптомів виникають менш ніж за десять хвилин.
Серед симптоматичних підходів - DSM-IV та МКХ-10 - пропонують категорію: Тривожний розлад, включаючи генералізований тривожний розлад.
Теорії тривоги Зиґмунда Фройда доповнюють одна одну. Ми зазвичай розрізняємо дві концепції інтрапсихічних механізмів, більшість з яких є несвідомими й з'являються лише через слова терапії, малюнки для дітей або через більш-менш сублімовані медіації:
Аналіз якісних відтінків тривоги показує, що вона може змінюватися залежно від об'єкта страху:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
