Третій Константинопольський собор

41°00′45″ пн. ш. 28°58′48″ сх. д.

Шостий Вселенський Собор. Розпис в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

Третій Константинопольський собор
Менеджер/директор	George I of Constantinopled і Агафон
Місце розташування	Константинополь
Головний предмет твору	монофеліти
Попередник	Другий Константинопольський собор
Наступник	Другий Нікейський собор і Трулльський собор
Час/дата початку	7 листопада 680
Час/дата закінчення	16 вересня 681
Організатор	Костянтин IV
Кількість учасників	300

Тре́тій Константино́польський собо́р або Шостий Вселенський собор — вселенський собор християнської церкви, скликаний імператором Костянтином IV у 680—681 роках у Константинополі, щоб засудити вчення моноенергістів і монофелітів.^[1] Рішенням собору відомий монофеліт Антіохійський патріарх Макарій І був засуджений та зміщений з посади, а папа Гонорій I посмертно був підданий анафемі.^[2][3]

Передісторія

У 638 патріарх Константинопольський Сергій І переконав імператора Іраклія, що вчення про одну волю і одну дію у Христі більш узгоджене з Переданням церкви, ніж вчення про дві волі й дві дії. Бажаючи примиритися з монофізитами і навернути їх до Православної церкви, імператор Іраклій затвердив монофелітство офіційно своїм указом. Це рішення схвалив патріарх Сергій і його наступники тривалий час підтримували монофелітство.

Проти вчення виступив чернець і впливовий проповідник Максим Сповідник, який переконав Папу Мартина І засудити монофелітство як єресь на Латеранському соборі 649 року, за що пізніше Максим і Мартин були репресовані.^[2]

Спроба імператора Іраклія та його наступників примиритися з монофізитами і силою затвердити компромісну версію монофелітів виявилася невдалою і призвела лише до напруження в стосунках із Західною Церквою. Зрештою, офіційне прийняття монофелітства не принесло бажаного миру, а лише до гострих суперечок, для розв'язання яких був скликаний новий Вселенський Собор.^[2]

Скликання собору та представництво делегатів

Ініціатором скликання синоду був імператор Костянтин IV, запрошуючи делегатів, він писав Римському Папі Агафону:^[4]

Прошу надіслати благопотребних і здібних чоловіків, які мають пізнання у всьому богонатхненному Писанні і мають бездоганне знання догматів, чоловіків, які принесли б з собою потрібні книги.

Шостий Вселенський собор став найдовшим з усіх соборів: Собор відкрився 7 листопада 680 року, а завершився 16 вересня 681 року. Кількість учасників синоду постійно зростало: відкривали собор 43 єпископи, на останньому засіданні було вже 174 делегати, серед яких були Константинопольський та Антіохійський патріархи і три легати Римського Папи. При складання правил були присутніми 240 учасників. Сам імператор був присутнім на перших 11-ти засіданнях і на останньому 18-му, де підписався під соборними протоколами з формулюванням «читав і схвалив».^[4][2]

Перебіг синоду

Головним предметом собору стали суперечки навколо вчення монофелітів, які вважали, що Ісус Христос, маючи божественну і людську природу, мав, однак, лише божественну волю і дію.

Один з учасників собору, чернець Поліхромій, щоб переконати присутніх у правильності вчення монофелітів, пообіцяв воскресити мертвого. При великому зібранні народу чудо не сталося, що також посприяло засудженню монофелітів. Зокрема, Антіохійський патріарх Макарій І, який сповідував монофелітство, був засуджений та зміщений з посади.

Зрештою, Третій Константинопольський собор засудив і відкинув вчення монофелітів як єресь, і ухвалив визнавати в Ісусові Христі два єства: Божественне й людське — і за цими двома єствами — дві волі; проте так, що людська воля в Христі не противна, а покірна Його божественній волі.^[2]

Серед рішень собору було засудження і піддання анафемі папи Гонорія I (†638), свого часу, відомого прихильника монофілітів, який помер ще за сорок років до синоду.^[3]

Примітки

1. Третій Константинопольський Собор. HISTORYMAPS (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
2. 6 СОБОР – ТРЕТІЙ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ. Про головне (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
3. Гонорий I. Хронос (рос.). Процитовано 16 вересня 2023.
4. VI Вселенский собор (680-681гг.). Православная беседа (рос.). Процитовано 16 вересня 2023.

Див. також

• Перший Константинопольський собор (381)
• Другий Константинопольський собор (553)

Посилання

• Вселенские Соборы. Париж, 1963 // Глава: VI Вселенский собор (680–681гг.) [Архівовано 6 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Catholic Encyclopedia: Third Council of Constantinople [Архівовано 7 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Third Council of Constantinople [Архівовано 16 березня 2019 у Wayback Machine.]