Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Торронте́с (ісп. Torrontés) — білий сорт винограду, підвид виду виноград культурний (Vitis vinifera), який використовується для виготовлення однойменного білого вина. Вирощується переважно в Аргентині.
Торронтес в Аргентині поділяють на три підвиди: торронтес ріохано (ісп. Torrontés Riojano), торронтес санхуаніно (ісп. Torrontés Sanjuanino) і торронтес мендосіно (ісп. Torrontés Mendocino). Торронтес ріохано є найпоширенішим і найякіснішим, тому зазвичай вино торронтес роблять саме з нього і часто вживають назву торонтес, маючи на увазі торронтес ріохано[1].
Усі три підвиди досить схожі між собою, але мають деякі відмінності. Ріохано і санхуаніно зазвичай мають великі нещільні грона блідого відтінку, тоді як мендосіно має менші щільніші грона темно-жовтого кольору. Торронтес ріохано є найароматнішим серед цих трьох різновидів, його запах нагадує мускат і ґевюрцтрамінер.
Усі три різновиди сорту були виведені в Америці з європейських сортів Vitis vinifera[2].
За площею насаджень в Аргентині найпоширенішим є торронтес ріохано, другим — торронтес санхуаніно, третім — торронтес мендосіно[3] На 2015 рік виноградники сорту торронтес мають таку площу (у га):[4]
Впродовж довгого часу вважалося, що південноамериканський торронтес походить з іспанської Галісії від сорту альбільйо[en] (також відомий під назвою торрантес), який було завезено до Америки мігрантами[1]. Нещодавні дослідження методом генетичного фінґерпринтингу виявили, що різновиди торронтес ріохано і санхуаніно є різними результатами схрещування між сортами місьйон[en] і мускат александрійський[en][5][6]. Торронтес мендосіно є гібридом муската александрійського та невстановленого сорту винограду[7]. Отже, попри схожість назви, аргентинський торронтес не є родичем іспанського сорту та, швидше за все, був виведений вже на американському континенті.
Коли саме було виведено сорт торронтес і коли його почали вирощувати достеменно невідомо. Перша згадка про цей сорт в Аргентині датується 1860 роком[8]. Є причини вважати, що сорт з'явився у Мендосі, звідки поширився по навколишній місцевості завдяки єзуїтам, які активно вирощували цей сорт винограду[8].
Впродовж всієї історії виноробства в Аргентині торронтес поступався популярністю білим сортам Педро Хіменес і треббіано[1], не кажучи вже про червоні сорти винограду. Але на початку XXI ст. торронтес став найпопулярнішим білим сортом винограду в Аргентині й продовжує ним бути[2].
.jpg)
Основні регіони вирощування сорту торронтес в Аргентині знаходяться на північному заході країни. Торронтес ріохано найпоширеніший у провінціях Ла-Ріоха і Сальта. У Ла-Ріосі торронтес є загалом найпопулярнішим сортом винограду. У провінції Сальта торронтес росте на високогір'ї на піщаних ґрунтах у холодних, сухих і вітряних умовах. У долинах Кальчакі сорт вирощується на висоті понад 1700 м над рівнем моря, подекуди 3000 м над рівнем моря[8]. Через суворі умови вирощування виноград отримує високу кислотність і виразний аромат[2].
Торронтес санхуаніно вирощується у посушливій провінції Сан-Хуан, а торронтес мендосіно — у Ріо-Негро[1].
Долина Фаматіна[en] має статус D.O.С. для сорту торронтес[9].
Врожай винограду сорту торронтес в Аргентині 2015 року склав 1 125 884 т[10] (4,81 % врожаю загалом). Площа виноградників — 10 тис. га[4] (3,66 % загальної площі виноградників в країні). Площі виноградників сорту торронтес не зменшується, оскільки стабільно великий експорт аргентинського вина з цього винограду, на яке є попит в США і Великій Британії. Обсяги експорту торронтеса 2015 року склали 65 231 гол[11] (2,92 % загального експорту аргентинського вина).
На 2015 рік торронтес займає 27 % площ посадок серед білих сортів винограду в Аргентині, з нього робиться майже 25 % усього білого аргентинського вина високої енологічної якості[12].
За межами Аргентини торронтес вирощується також у Чилі і Самаїпаті[en] (Болівія)
З винограду сорту торронтес виробляють білі вина зі свіжим букетом, помірною кислотністю[en], м'яким смаком з нотами аромату персика й абрикоса[13].
Винний критик[en] Дженсіс Робінсон[en] вважає, що з сорту торронтес можна робити вина високої якості, але успіх цілком залежить від уміння і старанності винороба, щоб зберегти кислотність на прийнятному рівні й не порушити баланс вина. Якісний торронтес, на думку Робінсон, легкий, з високою кислотністю та виразним ароматом, схожим на мускат[1]. Погано виготовлений торронтес гіркий та занадто спиртуозний[2]. Винний критик Оз Кларк[en] вважає, що торронтес часто буває схожим на ґевюрцтрамінер з легкими нотами спецій і квітковим букетом. Він також відзначає, що торронтес погано переносить тривалу витримку[en], тому його часто вживають впродовж року після вінтажу[3].
Торронтес добре підходить для освіжаючого аперитиву перед їжею, але він також гарно поєднується зі стравами з риби й морепродуктів, пряними стравами індійської, китайської і тайської кухні[8][14].
Аргентинські різновиди торронтеса відомі під такими синонімами:
У Чилі сорт також відомий під назвами торонтель і москатель австрійський[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
