Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тон Каанен (нід. Ton Kaanen; нар. 18 березня 1966) — нідерландський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Народження | 18 березня 1966 (58 років) | |
| Гелен, Нідерланди | ||
| Зріст | 189 см | |
| Громадянство |  Нідерланди | |
| Позиція | захисник | |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1999—2001 2001—2003 2004—2005 2005—2006 2006 2006 2006—2007 2009—2010 2010—2011 2012—2013 2013 2013—2014 2014—2015 2015 2018 |
«Гелен-Зюйд» «Рода II» (Керкраде) «Металург» (Д) «Бейтар» (Єр) «Маккабі» (ТА) «Маккабі» (Н) «Сталь» (Ал) «Валетта» АЕК (Ларнака) «Енозіс» «Верія» «Аріс» (Л) «Де Трефферс» «Аполлон» (Л) «Сениця» |
|
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Народився в Гелені. Футбольну кар'єру розпочав у команді з рідного міста — «Квік-08», у дебютному для себе сезоні в дорослому футболі допоміг своїй команді вийти до другого дивізіону аматорського чемпіонату Нідерландів. Потім віиступав у клубах «ВВ-Сіттард» та «Гелен-Зюйд» у Гофдклассі (другий дивізіон аматорського чемпіонату країни). Останнім клубом Тона в Нідерландах був ВВ «Гейдеблюм» з Гелена. У 1999 році завершив кар'єру футболіста в бельгійському клубі «Мехелен-Веллен»[1]. Оскільки був лівоногим гравцем, то протягом усієї футбольної кар'єри виступав на лівому фланзі: спочатку — півзахисту, а наприкінці кар'єри — захисту. У професіональному футболі ніколи не грав. Як зазначив сам Каанен: «Як футболіст, я не був достатньо кваліфікованим, щоб стати профі»[2].
По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Спочатку тренував молодіжну команду «Гелен-Зюйд», разом з якою двічі вигравав чемпіонат. Вивів команду до третьої найвищої ліги регіонального чемпіонату. З 1999 по 2001 рік тренував клуб «Гелен-Зюйд» (четверта ліга). У дебютному для себе сезоні понизився в класі, проте вже наступного року повернув втрачені позиції.
У 2001 році обійняв посаду директора футбольної школи «Рода» (Керкраде). Також очолював другу команду «Роди» (молодіжний склад).
У січні 2004 року розпочав працювати головним тренером клубу Української Прем'єр-ліги «Металург» (Донецьк)[3]. 14 marca 2004 awansował na stanowisko głównego trenera Metałurha[4]. По завершенні сезону 2003/04 років залишив команду[5].
Коли Аркадій Гайдамак придбав ізраїльський футбольний клуб, «Бейтар» (Єрусалим), то почав шукати того, хто зможе дати клубу новий імпульс та поглянути з боку, які зміни потрібно провести. До клубу було запрошено Каанена, який замінив Елі Охана, проте Тон надовго в команді не затримався[6].
Керуючи тим же складом футболістів, що й Охана, Каанен вдалося добитися непоганих результатів, отримати репутацію «рятівника» та створити передумови можливості поборотися за право виступати в континентальних турнірах (Ліга чемпіонів або Кубок УЄФА). Коли Луїс Фернандес був призначений генеральним директором, у француза почали виникати численні суперечки з керівництвом щодо кваліфікації Каанена та його здатності керувати клубом, який прагне стати силою в європейському футболі. Незабаром Тона було звільнено, проте в ізраїльських уболівальників він був дуже популярним, згодом з цієї популярності він отримав дивіденди.
Коли керівництво «Маккабі» (Тель-Авів) вирішило більше не терпіти провальні результати команди під час 100-річного ювілею клубу, стало очевидним, що головний тренер команди Нір Клінгер стоїть на шляху подальшого розвитку клубу. Каанена було призначено виконувачем обов'язків головного тренера.[7][8]. Незважаючи на підписання за великі кошти двох іменитих гравців, у Кубку Ізраїля столичний клуб програв з рахунком 0:4 представнику другого дивізіону чемпіонату країни «Хапоель» (Акко). Окрім цього в чемпіонаті Ізраїлю «Маккабі» регулярно втрачав очки. Команда займала 6-е місце в чемпіонаті країни й керівництво клубу вирішило звільнити нідерландця.
4 червня 2006 року Тона Каанена було призначено головним тренером «Маккабі» (Нетанья)[9], проте під керівництвом нідерландського фахівця клуб з Нетанії не зіграв жодного офіційного поєдинку, оскільки вже за тиждень його було звільнено[10]. Причиною звільнення стали сексуальні домагання до дружини одного з тренерів «Бейтара».
Після відходу з Нетанії був близьким до підписання договору з «Бней-Сахнін», який залишив вищу лігу чемпіонату Ізраїлю.
Проте вже незабаром Каанен повернувся до тренерської роботи (фактично, через місяць) й очолив клуб Української Прем'єр-ліги «Сталь» (Алчевськ)[11][12]. На посаді головного тренера Тон Каанен замінив Миколу Павлова. За словами самого нідерландця, не він формував цю команду й очолив її в складній турнірній ситуації. Підсумком його роботи наприкінці сезону став виліт «Сталі» в Першу лігу та звільнення нідерландця[13].
У червні 2009 року Каанен підписав контракт з мальтійською «Валеттою». «Об'єктивним завданням у [цій] країні є чемпіонство [як] зв'язок, щоб дістатися до Європи», — сказав Каанен у Лімбурзі. На острів він запросив до себе Йорді Кройфа як гравця та помічника головного тренера[14]. Обоє нідерландці вже разом працювали в донецькому «Металурзі». На чолі столичного клубу завоював Кубок Мальти.
Влітку 2010 року Йорді Кройф оголосив, що завершує кар'єру футболіста та приєднається до АЕК (Ларнака) на посаду футбольного директора[15]. На посаду головного тренера команди він запросив Тона Каанена, цей тандем поставив перед собою мету створити найсильнішу футбольну команду на Кіпрі. Вже за підсумками першого ж сезону перебування на посаді головного тренера кіпрського клубу вивів його до новоствореної Ліги Європи, запросив до команди колишніх гравців збірної Нідерландів Кефіна Хофланда та Грегора ван Дюйка. У сезоні 2011/12 років до команди приєднався ще один колишній гравець нідерландської збірної, Тім де Клер.
1 вересня 2013 року керівництво клубу грецької Суперліги «Верія» оголосило, що Каанена призначено новим головним тренером команди[16]. Проте вже через декілька тижнів нідерландця було звільнено.
Наприкінці жовтня 2013 року підписав контракт до завершення сезону з кіпрським «Аріс» (Лімасол).
У червні 2014 року очолив клуб нідерландської Топклассе «Де Трефферс».
У квітні 2015 року залишив аматорський нідерландський клуб та перейшов до «Аполлона» (Лімасол), який на той час був лідером у чемпіонату Кіпру[17][18]. Регулярну частину чемпіонату «Аполлон» завершив на першому місці, проте в чемпіонському плей-оф поступився АПОЕЛу (Нікосія). У травні 2015 року залишив клуб за власним бажанням.
У липні 2015 року Каанен повернувся до «Роди», де став технічним консультантом і, серед іншого, відповідав за налогодження співпраці з «Тоттенгем Готспур»[19]. У жовтні того ж року переведений на посаду технічного директора[20][21]. У першому ж сезоні на новій посаді регулярно конфліктував з тренером Даріє Калежичем, якого влітку 2016 року замінив Янніс Анастасіу[22][23]. У другому сезоні свого перебування в клубі провокував конфлікти в команді. 5 квітня 2017 року був звільнений з займаної посади[24]. Офіційною причиною звільнення стали двотижневі пошуки футбольних талантів у Південній Америці всупереч рішення керівництва клубу[25]. Решту сезону «Рода» дограла без технічного диектора, а вже наступного призначили Губа Стевенса. Напередодні завершення чемпіонату також було звільнено й Анастасіу[26]. 31 липня клуб і технічний директор домовилися про розірвання контракту[27]. За два роки, роботи Каанена в «Роді», він запросив до клубу понад 30 гравців, більшість з яких в команді не затрималися. Мав напружені стосунки як з Даріє Калежичем, так і з Яннісом Анастасіу. Особливо часто конфліктував з Калежичем. Анастасіу вважав Каанена профнепридатним для посади технічного директора, тому вважав за краще співпрацювати з радником Зефом Вергюсеном та дослухався до його порад.
У лютому 2018 року нідерландця призначили головним тренером словацького ФК «Сениця».
| Команда | Нац | З | По | Досягнення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Іг | В | Н | П | % Перемог | ||||||
| «Металург» (Донецьк) | |
1 січня 2004 | 30 червня 2004 | 15 | 7 | 5 | 3 | 46,67 | ||
| «Бейтар» (Єрусалим) | |
17 вересня 2005 | 12 грудня 2005 | 15 | 9 | 1 | 5 | 100 | ||
| «Маккабі» (Тель-Авів) | |
25 грудня 2005 | 30 травня 2006 | 25 | 8 | 9 | 8 | 0 | ||
| «Сталь» (Алчевськ) | |
14 липня 2006 | 30 червня 2007 | 29 | 4 | 7 | 18 | 13,79 | ||
| «Валетта» | |
1 липня 2009 | 30 травня 2010 | 35 | 23 | 7 | 5 | 65,71 | ||
| АЕК (Ларнака) | |
1 липня 2010 | 11 листопада 2011 | 52 | 19 | 15 | 18 | 36,54 | ||
| «Енозіс» | |
27 вересня 2012 | 30 червня 2013 | 29 | 7 | 8 | 14 | 24,14 | ||
| «Верія» | |
2 вересня 2013 | 29 вересня 2013 | 3 | 0 | 0 | 3 | 0.00 | ||
| «Аріс» (Лімасол) | |
23 жовтня 2013 | 30 травня 2014 | 29 | 6 | 10 | 13 | 20,69 | ||
| «Де Трефферс» | |
22 червня 2014 | 9 квітня 2015 | 28 | 12 | 7 | 9 | 42,86 | ||
| «Аполлон» (Лімасол) | |
9 квітня 2015 | 24 травня 2015 | 6 | 2 | 1 | 3 | 33,33 | ||
| «Сениця» | |
8 лютого 2018 | 12 | 4 | 3 | 5 | 33,33 | |||
| Загалом
| 280 | 103 | 73 | 104 | 36,79 | |||||
Кубок Мальти
Володар (1): 2009/10 Прем'єр-ліга Мальти
Фіналіст (1): 2009/10Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
