Томислав Николич

Томислав Николич (серб. Томислав Николић; sr [tǒmislaʋ tǒːma nǐkolitɕ]; 15 лютого 1952(19520215), Крагуєваць) — сербський політик, обраний Президентом Сербії 20 травня 2012 року в другому турі президентських виборів.

Томислав Николич
серб. Томислав Николић
Томислав Николич
4-й президент Сербії
31 травня 2012 — 31 травня 2017
Попередник	Борис Тадич
Наступник	Александар Вучич
Президент Національної асамблеї Сербії
8 травня 2008 — 13 травня 2008
Попередник	Милутин Мрконіч
Наступник	Предраг Маркович
Заступник прем'єр-міністра Сербії та Чорногорії
грудень 1999 — листопад 2000
Попередник	Милутин Мрконіч
Наступник	Предраг Маркович
Заступник прем'єр-міністра Сербії
24 березня 1998 — 9 червня 1999
Попередник	Милутин Мрконіч
Наступник	Предраг Маркович
Член Парламенту Сербії
1998 — 2012
Народився	15 лютого 1952(1952-02-15) (72 роки) Югославія, Крагуєваць
Відомий як	політик
Країна	Югославія, СРЮ, Сербія і Чорногорія і Сербія
Alma mater	First technical school Kragujevacd
Політична партія	Сербська радикальна партія (2008-2012) Сербська прогресивна партія (1991-2008)
У шлюбі з	Драгиця Николич
Діти	Radomir Nikolićd
Релігія	Сербська православна церква
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден Хосе Марті Іменна вогнепальна зброя
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

До 7 вересня 2008 був заступником голови націоналістичної Сербської радикальної партії, яку фактично очолював, оскільки її голова Воїслав Шешель перебуває під трибуналом у Гаазі. Потім очолив консервативну Сербську прогресивну партію.

Біографія

За фахом інженер-будівельник. До 1992 працював на будівництвах і в будівельних організаціях.

Політикою почав займатися під час політичної кризи і розпаду Югославії, коли вступив спочатку до Народної радикальної партії, а в 1991 перейшов до Сербської радикальної партії, де швидко став першим заступником голови. У 1992 році обирається до парламенту, де стає головою депутатської групи радикалів. У 1998 став заступником прем'єр-міністра Сербії, а у 1999 — заступником прем'єр-міністра Союзної Республіки Югославії.

Брав участь у дострокових президентських виборах 2000, де зайняв третє місце після Слободана Милошевича і Воїслава Коштуниці, набравши 5,79 % голосів. На президентських виборах 2004 року набрав в першому турі 30,6 %, у другому 45,4 %, поступившись Борису Тадичу. 8 травня 2007 обраний спікером Народної Скупщини, парламенту Сербії, але вже 13 травня була сформована проєвропейська коаліція, і Николич подав у відставку.

У президентській гонці 2008 року повторилася ситуація 2004 року. Николич набрав 40 % у першому турі, але в другому знову поступився Тадичу з результатом 47,97 %.

7 вересня 2008 Николич подав у відставку з поста заступника голови Сербської радикальної партії через розбіжності з однопартійцями з питання голосування в Скупщині за ратифікацію Угоди про стабільність і асоціацію, підписану в кінці квітня між ЄС і сербським урядом. 21 жовтня створив свою партію — Сербську прогресивну, і став її лідером.

Під час президентських виборів 2012-го другому турі здобув 1,518,500, або 49,4 % голосів, в той час як за його суперника Тадича віддали свої голоси 1,489,800, або 47,4 % виборців.

У президентських виборах 2017 року участі не брав, через втрату довіри Сербської прогресивної партії.

Нагороди

• Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 6 червня 2013) — за визначний особистий внесок у розвиток українсько-сербських міждержавних відносин^[1]
• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 15 червня 2013)^[2]

Творчість

Автор низки книг переважно про політику.

Родина

Дружина — Драгиця, два сина — Радомир і Бранислав.

Різне

Знає російську мову.

Має титул четничеського воєводи.

Примітки

1. Указ Президента України від 6 червня 2013 року № 318/2013 «Про нагородження Т. Ніколича орденом «За заслуги»»
2. Указ Президента України № 332/2013 від 15 червня 2013 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Посилання

• Томислав Николич [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] у Лентапедії(рос.)