Томислав Николич
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Томислав Николич (серб. Томислав Николић; sr [tǒmislaʋ tǒːma nǐkolitɕ]; 15 лютого 1952, Крагуєваць) — сербський політик, обраний Президентом Сербії 20 травня 2012 року в другому турі президентських виборів.
| Томислав Николич | ||||
|---|---|---|---|---|
| серб. Томислав Николић | ||||
 | ||||
| 4-й президент Сербії | ||||
| 31 травня 2012 — 31 травня 2017 | ||||
| Попередник | Борис Тадич | |||
| Наступник | Александар Вучич | |||
| Президент Національної асамблеї Сербії | ||||
| 8 травня 2008 — 13 травня 2008 | ||||
| Попередник | Милутин Мрконіч | |||
| Наступник | Предраг Маркович | |||
| Заступник прем'єр-міністра Сербії та Чорногорії | ||||
| грудень 1999 — листопад 2000 | ||||
| Попередник | Милутин Мрконіч | |||
| Наступник | Предраг Маркович | |||
| Заступник прем'єр-міністра Сербії | ||||
| 24 березня 1998 — 9 червня 1999 | ||||
| Попередник | Милутин Мрконіч | |||
| Наступник | Предраг Маркович | |||
| Член Парламенту Сербії | ||||
| 1998 — 2012 | ||||
| Народився | 15 лютого 1952 (72 роки) Югославія, Крагуєваць | |||
| Відомий як | політик | |||
| Країна | СФРЮ СРЮ Сербія і Чорногорія Сербія | |||
| Alma mater | First technical school Kragujevacd | |||
| Політична партія | Сербська радикальна партія (2008-2012) Сербська прогресивна партія (1991-2008) | |||
| У шлюбі з | Драгиця Николич | |||
| Діти | Radomir Nikolićd | |||
| Релігія | Сербська православна церква | |||
| Нагороди |
| |||
| Підпис |  | |||
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
До 7 вересня 2008 був заступником голови націоналістичної Сербської радикальної партії, яку фактично очолював, оскільки її голова Воїслав Шешель перебуває під трибуналом у Гаазі. Потім очолив консервативну Сербську прогресивну партію.
Біографія
Узагальнити
Перспектива
За фахом інженер-будівельник. До 1992 працював на будівництвах і в будівельних організаціях.
Політикою почав займатися під час політичної кризи і розпаду Югославії, коли вступив спочатку до Народної радикальної партії, а в 1991 перейшов до Сербської радикальної партії, де швидко став першим заступником голови. У 1992 році обирається до парламенту, де стає головою депутатської групи радикалів. У 1998 став заступником прем'єр-міністра Сербії, а у 1999 — заступником прем'єр-міністра Союзної Республіки Югославії.
Брав участь у дострокових президентських виборах 2000, де зайняв третє місце після Слободана Милошевича і Воїслава Коштуниці, набравши 5,79 % голосів. На президентських виборах 2004 року набрав в першому турі 30,6 %, у другому 45,4 %, поступившись Борису Тадичу. 8 травня 2007 обраний спікером Народної Скупщини, парламенту Сербії, але вже 13 травня була сформована проєвропейська коаліція, і Николич подав у відставку.
У президентській гонці 2008 року повторилася ситуація 2004 року. Николич набрав 40 % у першому турі, але в другому знову поступився Тадичу з результатом 47,97 %.
7 вересня 2008 Николич подав у відставку з поста заступника голови Сербської радикальної партії через розбіжності з однопартійцями з питання голосування в Скупщині за ратифікацію Угоди про стабільність і асоціацію, підписану в кінці квітня між ЄС і сербським урядом. 21 жовтня створив свою партію — Сербську прогресивну, і став її лідером.
Під час президентських виборів 2012-го другому турі здобув 1,518,500, або 49,4 % голосів, в той час як за його суперника Тадича віддали свої голоси 1,489,800, або 47,4 % виборців.
У президентських виборах 2017 року участі не брав, через втрату довіри Сербської прогресивної партії.
Нагороди
- Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 6 червня 2013) — за визначний особистий внесок у розвиток українсько-сербських міждержавних відносин[1]
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 15 червня 2013)[2]
Творчість
Автор низки книг переважно про політику.
Родина
Дружина — Драгиця, два сина — Радомир і Бранислав.
Різне
Знає російську мову.
Має титул четничеського воєводи.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.