Толубєєв Микита Павлович

Микита Павлович Толубєєв (11 листопада 1922(19221111), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 червня 2013, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член ЦК КПРС в 1961—1966 р і 1971—1986 р.

Толубєєв Микита Павлович
Народився	11 листопада 1922(1922-11-11)[1] Катеринослав, Українська СРР[2]
Помер	1 червня 2013(2013-06-01) (90 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	державний діяч, політик, дипломат
Alma mater	Дніпровський державний технічний університет (1951)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толубєєв.

Біографія

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив металургійний технікум і почав працювати контролером відділу технічного контролю Дніпродзержинського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1941—1945 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У 1946—1954 роках — на інженерно-технічній роботі на Дніпродзержинському металургійному заводі імені Ф. Е. Дзержинського: технік, старший інженер, начальник зміни мартенівського цеху, начальник відділу кадрів заводу.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1951 році закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут імені Арсенічева.

У 1954—1956 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

У 1956—1959 роках — інспектор ЦК КП України.

У травні 1959 — 24 травня 1961 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

24 травня 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У січні — 5 липня 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.

5 липня 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1965 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1965—1968 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.

У квітні 1968 — грудні 1970 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Кіпр.

У грудні 1970 — квітні 1979 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Куба.

У травні 1979 — липні 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Болгарія.

У липні 1983 — 1990 року — заступник голови Державного комітету СРСР по зовнішнім економічним зв'язкам.

З 1990 року — на пенсії.

Нагороди

• орден Леніна (1982)
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Примітки

1. Толубеев Никита Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Толубеев Никита Павлович // Толубеев Никита Павлович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991