Церковний староста, також кти́тор (від грец. κτήτωρ), ти́тар[1] — людина з мирян, що відає господарством церковної громади.
Історія
Церковний староста не був людиною духовного звання і допомагав настоятелю парафії в управлінні майном. Першими обов'язками церковного старости було придбання свічок і зберігання церковної каси, потім старости стали відати ремонтом храму, збором пожертвувань і дотриманням порядку. Старости обиралися парафією.
У давнішій православній Церкві схожі завдання покладалися на дияконів і ктиторів, але функції останніх остаточно було передано церковним старостам у 1808 році. Царським указом від 19 жовтня 1868 року для церковних старост було запроваджено спеціальну форму[2].
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
