Тиран вилохвостий

Тиран вилохвостий^[2] (Tyrannus savana) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці^[3][4][5].

? Тиран вилохвостий
Вилохвостий тиран (Панама)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тиранові (Tyrannidae) Рід: Тиран (Tyrannus) Вид: Тиран вилохвостий
Біноміальна назва
Tyrannus savana Daudin, 1802
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Tyrannus savana Віківиди: Tyrannus savana ITIS: 178294 МСОП: 22700503 NCBI: 137541

Опис

Вилохвостий тиран (Колумбія)

Вилохвостий тиран (Іпіранга , штат Сан-Паулу, Бразилія)

Довжина самців (враховуючи дуже довгий, роздвоєний хвіст) становить 37–41 см, довжина самиць 28-30 см, вага 28-32 г. Верхня частина голови чорна, верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла біла. На тімені малопомітна руда смуга, прихована оточуючим пір’ям. Крила коричневі. У самців є дуже довгий, роздвоєний, чорний хвіст, що є у 2-3 рази довшим за довжину птаха від дзьоба до основи хвоста. У самиць він помітно коротший^[6][7].

Таксономія

Вилохвостий тиран був описаний 1760 році французьким натуралістом Матюреном Жаком Бріссоном під франуцзькою назвою "le tyran à queue fourchue"^[8] та у 1780 році французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном під назвою "le savana"^[9]. Науково вид був описаний у 1802 році, коли французький зоолог Франсуа-Марі Доден надав цьому виду біномінальну назву Tyrannus savana^[10]. Типовою місцевістю вилохвостого тирана є Суринам^[11][12].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:^[13]

• T. s. monachus Hartlaub, 1844 — від південної Мексики до Колумбії, Гвіани і північної Бразилії (Рорайма), острів Тринідад;
• T. s. sanctaemartae (Zimmer, JT, 1937) — північна Колумбія і північно-західна Венесуела;
• T. s. circumdatus (Zimmer, JT, 1937) — схід центральної Бразилії (Амапа, Пара, східний Амазонас);
• T. s. savana Daudin, 1802 — центральна, південна і південно-східна Бразилія, північна і схдна Болівія, Парагвай, Уругвай, північна і центральна Аргентина.

Поширення і екологія

Вилохвості тирани гніздяться від південної Мексики до центральної Аргентини. В залежності від регіону популяції можуть бути осілими, вести кочовий спосіб життя або бути перелітними^[14]. Південні популяції взимку мігрують до Амазонії. Бродячі птахи спостерігалися на Карибах, на східному узбережжі США та на Фолклендських островах. Вилохвості тирани живуть на відкритих місцевостиях, місцями порослих чагарниками, зокрема в саванах серрадо, пампі, льяносі, а також у вологих чагарникових заростях, в очеретяних заростях і галерейних лісах на берегах річок, на болотах, луках і пасовищах, поблизу людських поселень^[15]. Зустрічаються парами або зграями до 50 птахів, на висоті до 4100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Поведінка

Вилохвості тирани живляться комахами та іншими безхребетними, яких ловлять в польоті. Вони здатні розвивати швіткість польоту до 105 км/год, а довгий хвіст допомагає їм швидко маневрувати в польті^[16]. Іноді вилохвості тирани доповнюють свій раціон ягодами і плодами. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Перед початком гніздування самці виконують демонстраційні польоти, розправляючи свої довгі стернові пера. Гніздо має чашоподібну форму, розміщується на дереві, в кладці від 2 до 5 білуватих, поцяткованих темними плямками яєць. Інкубаційний період триває 14-17 днів, пташенята покидають гніздо через 13-16 днів після вилуплення^[17]. Вилохвості тирани аргесивно захищають свою територію навіть від птахів, більших за них самих^[18].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Tyrannus savana.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. ISBN 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. S2CID 86322564.
4. Lloyd-Evans, Trevor L. (November 2009). Identification Guide to North American Birds, Part II.— Peter Pyle . 2008. Slate Creek Press, Point Reyes Station, CA. The Condor. 111 (4): 764—767. doi:10.1525/cond.2009.review07. ISSN 0010-5422.
5. Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. 760 pp., 121 color plates, 135 pages of range maps and country maps.  :{| |class="template-text-text"|ISBN |} 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. ISSN 0004-8038.
6. Roche, John P (September 2005). Handbook of the Birds of the World. Volume 9: Cotingas to Pipits and Wagtails. Edited by Josep del Hoyo, Andrew Elliott, and David Christie. Barcelona (Spain): Lynx Edicions. $195.00. 863 p; ill.; index.  :{| |class="template-text-text"|ISBN |}: 84–87334–69–5. 2004. The Quarterly Review of Biology. 80 (3): 365. doi:10.1086/497223. ISSN 0033-5770.
7. Carvalho Provinciato, Ivan C.; Araújo, Márcio S.; Jahn, Alex E. (August 2018). Drivers of wing shape in a widespread Neotropical bird: a dual role of sex-specific and migration-related functions. Evolutionary Ecology. 32 (4): 379—393. doi:10.1007/s10682-018-9945-4. ISSN 0269-7653.
8. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (фр.) (лат.). Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 395—398.
9. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le Savana. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 14. Paris: L'Imprimerie Royale. с. 557—558.
10. Lacépède, Bernard Germain de; Daudin, François Marie (1799). Tableau des sous-classes, divisions, sous-divisions, ordres et genres des oiseaux, par le Cen Lacépède; avec l'indication de toutes les espèces décrites par Buffon, et leur distribution dans chacun des genres, par F. M. Daudin. У Buffon, Georges-Louis Leclerc de (ред.). Histoire Naturelle par Buffon Dédiée au citoyen Lacépède, membre de l'Institut National (фр.). Т. 14: Quadrupedes. Paris: P. Didot l'ainé et Firmin Didot. с. 197–346 [227].
11. Zimmer, John Todd (1937). Studies of Peruvian birds. No. 27, Notes on the genera Muscivora, Tyrannus, Empidonomus, and Sirystes, with further notes on Knipolegus. American Museum Novitates: No. 962: 1—2. hdl:2246/3860.
12. Traylor, Melvin A. Jr, ред. (1979). Check-List of Birds of the World. Т. 8. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 226.
13. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 червня 2022.
14. Gómez-Bahamón, Valentina; Tuero, Diego T; Castaño, María Isabel; Jahn, Alex E; Bates, John M; Clark, Christopher J (10 серпня 2020). Sonations in Migratory and Non-migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus savana). Integrative and Comparative Biology. 60 (5): 1147—1159. doi:10.1093/icb/icaa115. ISSN 1540-7063. PMID 32777043.
15. Roy, Michael S.; Torres-Mura, Juan Carlos; Hertel, Fritz (February 1999). Molecular Phylogeny and Evolutionary History of the Tit-Tyrants (Aves: Tyrannidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 67—76. doi:10.1006/mpev.1998.0563. ISSN 1055-7903. PMID 10082611.
16. Jahn, Alex E.; Giraldo, Jose I.; MacPherson, Maggie; Tuero, Diego T.; Sarasola, José Hernán; Cereghetti, Joaquin; Masson, Diego A.; Morales, Marvin V. (12 квітня 2016). Demographic variation in timing and intensity of feather molt in migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus s. savana). Journal of Field Ornithology. 87 (2): 143—154. doi:10.1111/jofo.12147. ISSN 0273-8570.
17. Marini, M.Â.; Lobo, Y.; Lopes, L.E.; França, L.F.; Paiva, L.V.D. (2009). Biologia reprodutiva de Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) em cerrado do Brasil Central [Breeding biology of Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) in cerrado of Central Brazil]. Biota Neotropica (порт.). 9 (1): 55—63. doi:10.1590/S1676-06032009000100007.
18. Guic, Laura (20 вересня 2019). Ramos Mejía y las multitudes argentinas : una intervención política en Buenos Aires, hacia fines del SXIX. Universidad Nacional de Lanús. Maestría en Metodología de la Investigación Científica. doi:10.18294/rdi.2020.177030.

Посилання

• Поштові марки із зображенням вилохвостого тирана (bird-stamps.org)