Тинянов Юрій Миколайович

|Lib= |Член КПРС:=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тинянов.

Юрій Миколайович Тинянов
Юрий Николаевич Тынянов
Народився	6 (18) жовтня 1894(1894-10-18) Резекне, Латвія
Помер	20 грудня 1943(1943-12-20) (49 років) Москва ·розсіяний склероз
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	прозаїк, літературознавець
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], проза[1], драма[1], сценарій[1], переклад[1], літературознавство[1] і літературна критика[1]
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет (1918)[2]
Мова творів	російська
Magnum opus	Підпоручик Кіжеd
У шлюбі з	Зільбер Лія Абелівнаd
Діти	Inna Tynyanovad
Нагороди
Тинянов Юрій Миколайович у Вікісховищі

Ю́рій Микола́йович Тиня́нов (рос. Юрий Николаевич Тынянов; 6 жовтня (18 жовтня) 1894(18941018), місто Рєжиця, нині Резекне, Латвія — 20 грудня 1943, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець.

Твори

• Літературознавці праці:
  • «Достоєвський і Гоголь» (1921),
  • «Проблема віршованої мови» (1924),
  • збірка «Архаїсти і новатори» (1929).
• Історико-біографічні романи:
  • «Кюхля» (1925),
  • «Смерть Вазір-Мухтара» (1927—1928) — про Олександра Грибоєдова,
  • «Пушкін» (частини 1—3, 1935—1943, не закінчив).
• Повісті та оповідання:
  • «Підпоручик Кіже» (1928),
  • «Воскова персона» (1931),
  • «Малолітній Вітушишников» (1933).

Подіям в Україні присвятив оповідання «Чернігівський полк чекає» (1932).

Нагороди

Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Див. також

• Поручик Кіже

Література

• Радецька М. М. Тинянов Юрій Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 248.