Тимусь Юрій Володимирович

Тимусь Юрій Володимирович (2 травня 1987 року — 31 березня 2022 року с. Рибацьке, Донецька область)  — український військовий льотчик 1-го класу, Підполковник Збройних Сил України, інструктор, командир вертольота МІ-8, учасник російсько-української війни та миротворчих місій в Африці. Герой України (2024, посмертно).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимусь.

Юрій Тимусь Юрій Володимирович Тимусь
Підполковник
Загальна інформація
Народження	2 травня 1987(1987-05-02) м. Броди
Смерть	31 березня 2022(2022-03-31) (34 роки) с. Рибацьке, Маріупольський район, Донецької області (Евакуація поранених на вертольті з Маріуполя "Азовсталі", збиття вертольоту.)
Національність	українець
Alma Mater	ХНУПС імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Київ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Тимусь Юрій Володимирович народився 2 травня 1987 року у с. Дітківці, Бродівського району, Львівської області.

У 2008 році після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба пішов служити в 16-ту окрему бригаду армійської авіації.

Військовий льотчик першого класу, інструктор вертольоту Мі-8, 16 ОБрАА (в/ч А2595).

Неодноразово брав участь у миротворчих місіях в Ліберії, Конго. З 2014 року захищав територіальну цілісність та сувернітет України, виконував завдання в АТО/ООС^[1].

З початком російського вторгнення 2022 року здійснював оборону Києва за що був нагородженим Орденом "За Мужність" ІІІ ст.

Загинув 31 березня 2022 року разом із членами екіпажу Іваном Ваховським та Денисом Бадіком під час виконання бойового завдання з забезпечення медикаментів та продовольства на завод "Азовсталь" у м. Маріуполь, та евакуації тяжко поранених українських військових.

31 березня 2022 року, росіяни збили український вертоліт МІ-8, в районі села Рибацьке Маріупольського району, внаслідок чого підполковник Тимусь Юрій загинув.

Це був "п'ятий" з семи рейсів на Азовсталь.

Похований 20 березня 2024 року на центральному кладовищі у місті Броди Львівської області.

Залишилася дружина та троє дітей.

Нагороди

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (30 вересня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2];
• орден «За мужність» III ступеня (10 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].
• За участь в антитерористичній операції
• Нагрудний знак "За зразкову службу"
• Медаль "15 років сумлінної служби"
• Нагрудний знак "Учасник АТО"
• Відзнака командувача об'єднаних сил "Козацький хрест ІІІ ст."
• Відзнака командувача об'єднаних сил "Козацький хрест ІІ ст."

Примітки

1. Намагалися врятувати поранених захисників із Маріуполя та загинули: що відомо про екіпаж Мі-8
2. Указ Президента України від 30 вересня 2024 року № 661/2024 «Про присвоєння Ю.Тимусю звання Герой України»
3. Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 123/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• А. Олехнович, Дружина загиблого під Маріуполем вертолітника: «Врятовані Юрою життя є найкращим свідченням того, що він жив недарма» // АрміяInform. — 2022. — 4 листопада.
• Майор Юрій Тимусь загинув, евакуюючи вертольотом поранених воїнів з Маріуполя // Цензор. НЕТ. — 2022. — 11 квітня.
• Облога «Азовсталі» Польоти українських вертольотів до обложеної «Азовсталь»
• Helen Regan, Adrienne Vogt, Meg Wagner, Aditi Sangal та Elise Hammond. Ukrainian helicopter pilot describes risky mission to fly в Azovstal plant to rescue the wounded  (англ.) . CNN (2 червня 2022 року). Дата звернення: 3 червня 2022 року. Архівовано 2 червня 2022 року.