Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тетрапілон, тетрапіл (грец. τετράπυλον від τετρας — чотири і πυλος — ворота, вхід), званий також арка квадріфронс (лат. arcus quadrifrons) — арка, що має чотири входи, за часів Античності використовувалась для монументального оформлення перехресть, площ, підходів до найбільш значущих суспільних споруд міст і поселень.
.jpg)
Тетрапілон як стійкий морфотип парадно-меморіальної споруди, характерний для міст і укріплених поселень римських провінцій, безпосередньо не сходить ні до одного з архітектурних типів попередніх епох і таким чином є оригінальним нововведення римських зодчих і містобудівників. Древні греки використовували дипілон[en] як оборонну споруду. Найбільш близьким аналогом римсько-візантійського тетрапілона був перський чахартак (čahārṭāq), найбільш ранні згадки якого відносяться до періоду становлення династії Сасанідів. У зв'язку з цим також відзначається, що саме перське назва «чахартаг» фактично є лексичної калькою давньогрецького слова «тетрапілон». Прямий зв'язок між названими типами споруд, проте, простежити не вдається, оскільки останні значно відрізнялися від перших за функціональним призначенням і не були частинами архітектурних ансамблів поселень або некрополів. З іншого боку, типи споруд, ідентичні тетрапілонам як за формою, так і за функціями, могли виникати в архітектурі різних, часом зовсім ізольованих один від одного, народів. В наші дні була відтворена одна з таких споруд — вхідна група в майяському місті Ек-Балам.
Першоджерела:
Від чотирьох з'єднаних одна з одною у вигляді чотирикутника арок, як від пупа, простягаються в кожну країну неба, чотири пари портиків, як у чотирирукої статуї Аполлона. З них три, дійшовши до стіни, з'єднуються з огорожею, четверта коротше, але красивіше, наскільки коротша, як би йде на зустріч палацу, зупиняється поблизу, стаючи йому замість пропілеїв.
Уривки Болл (Вірвік Болл[en]) в своїй праці «Рим на Сході: Переродження імперії» (Rome in the East: The Transformation of an Empire)[4] класифікує тетрапілони за морфологічними і функціональними ознаками:
Зменшені копії тетрапілонів в епоху Стародавнього Риму часто використовувалися в якості елементів поховальних споруд. Збереженими прикладами такого використання є мавзолей Юліїв в Гланумі (сучасний Сен-Ремі-де-Прованс, Франція)[6], гробниця 22EN некрополя біля Нуцерійських воріт в Помпеях і інші. Подальший розвиток надгробний тетрапілон отримав у ранньохристиянській архітектурі, спочатку виконуючи роль символічного покажчика, що розміщувався всередині храмів-усипальниць (лат. Martyria) над передбачуваним або реальним місцем спочинку святого, в подальшому ж, поступово втративши початковий траурний сенс, став традиційним елементом внутрішнього простору храмів, які виконують ряд специфічних функцій, нині відомим як «ківорій».[7][8]
Тетрапілони грали роль містобудівних акцентів, які розміщувалися на перетині осей головних вулиць міста. Виділяють три найбільш типові варіанти вирішення планувальних вузлів з використанням тетрапілонов:
Тетрапілони зводилися на масивних підставах, які переходили іноді в подіум зі сходами. За планом були близькі до квадрату, втім, співвідношення сторін доходило в окремих випадках (Рутупіі; Салоніки; Верона) до 1:2. Значна частина тетрапілонів мала витягнуті у висоту пропорції, тому часто порівнювалися з вежами. Будівельним матеріалом для фундаменту і зовнішніх поверхонь тетрапілона служили прямокутні блоки мармуру, граніту, туфу або пісковика. Простір між зовнішніми поверхнями і внутрішніми склепіннями, які могли бути як хрестовими (Капара; Мальборгетто), так і вітрильними (Гераса, Північний тетрапілон; арка Януса), заповнювався бутовим каменем, скріплювалися вапняним розчином. Кам'яна конструкція мала пласке завершення, іноді доповнюючи шатровим покриттям з більш легкого матеріалу або увінчуючи скульптурною композицією, наприклад, квадригою (Рутупії). Одним з найбільш незвичайних прикладів завершення тетрапілона є так звана «Піраміда» у В’єнні, можливо імітувала форму давньоєгипетських обелісків. Один з прорізів тетрапілона міг бути фланкуватися статуями, розташованими на п'єдесталах приблизно на рівні очей перехожих (Капара, реконструкція 1972 року). Найбільш типовими елементами зовнішнього художньо-декоративного оздоблення тетрапілонів, як і інших типів тріумфальних арок, були фронтони, справжні і розірвані (Лептіс-Магна, арка Септимія Севера), скульптурні фризи (Лептіс-Магна, арка Септимія Севера), плити з присвятними написами (Капара, Сермізегетуза), напівколони, пілястри (Рутупії) і стоячі на незначному віднесенні від площин фасадів декоративні колони (Тевест; Лептіс-Магна, арка Траяна). Останні часто були ритмічним продовженням колонадних вулиць, що підходили до тетрапілону з трьох або чотирьох сторін. Зовні тетрапілони фарбувалися вохрою (Капара) або покривалися металевими листами: мідними, бронзовими, в окремих випадках (Константинополь) — золотими.[9]
Оскільки тетрапілони розташовувалися на перетині інтенсивних людських потоків, цілком природно, що їм, як і тріумфальним аркам, відводилася роль найважливіших засобів монументальної пропаганди, навігації та інформації, або, як казав професор Д. Клейнер, білбордів античних міст. Відомий випадок, коли римський імператор Юліан II Відступник в 363 році, перебуваючи в Антіохії, у відповідь на критику з боку місцевих жителів «опублікував» сатиричний памфлет власного виробництва, розмістивши текст на міському тетрапілоні.
| Арка Септимія Севера в Лептіс-Магне, Лівія: загальний вигляд і фрагменти скульптурного фриза | ||||||
 |
.png) |
.png) |
||||
 Зовнішні медіафайли | |
|---|---|
| Зображення | |
 |
Фрагмент аттіка арки Костянтина в Римі[10] |
|
Меморіальна дошка з графічною реконструкцією арки Мальборгетто, Рим[11] |
|
Хайдентор в Карнунті[12] |
|
Північний тетрапілон в Герасі[13] |
|
Тетрапілон в Рутупіях (реконструкція)[14] |
|
Тетрапілон в Капарі (реконструкція А. Гарсія-і-Беллідо, 1972)[15] |
|
Патусай. Вид з вулиці.[16] |
|
Тріумфальна арка в Столиці світу Німеччини (начерк А. Гітлера, 1925)[17] |
|
Патусай. Вид з пташиного польоту [18] |
|
Ворота Тріумфу в Пхеньяні. Вид з пташиного польоту. |
| Відеофайли | |
 |
Про арку Септимія Севера в Лептіс-Магне[19] |
На даний момент відомо про археологічні знахідки, які свідчать про існування тетрапілонів або тетракіоніонів в Ювавумі (нинішній Зальцбург, Австрія)[56], Антіохії-Гіппос або Суссу (івр. סוסיתא; Ізраїль)[57], на грецькому острові Родос.[58]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
