Remove ads
український громадсько-політичний діяч, публіцист, літературознавець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Остап Степанович Терлецький (псевдоніми — В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; криптоніми О. Т., О. Т-кий; 5 лютого 1850, Назірна — 22 липня 1902, Львів[1]) — український громадсько-політичний діяч, публіцист та літературознавець.
Терлецький Остап Степанович | |
---|---|
Псевдо | Іван Заневич, В. Кістка, В. Мак, О. Т. і О. Т-кий |
Народився | 5 лютого 1850 Назірна |
Помер | 22 липня 1902 (52 роки) Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | прессекретар |
Alma mater | Віденський університет |
Народився в с. Назірній (пізніше — Коломийського повіту) у священичій родині о. Стефана і його дружини Елеонори з роду Цурковська[2]. Навчаючись у Станіславській гімназії започаткував рукописну учнівську газету «Зірка» та створив молодіжне товариство «Громада».[3] Закінчив філософський факультет Львівського і правничий Віденського університетів.
Терлецький був одним з керівників нової радикальної течії народовців, яка пізніше дала почин до створення Української Радикальної Партії; прихильник М. Драгоманова і С. Подолинського, разом з яким видавав у Відні популярну соціалістичну літературу українською мовою («метелики»).
У 1874—1877 рр. — голова «Січі» у Відні.
У 1877 р. — заарештований разом з І. Франком, М. Павликом й іншими за обвинуваченням у належності до таємної організації з соціалістичними цілями, зв'язками із закордоном, у соціалістичній пропаганді. Справу слухала кримінальна колегія суду у складі чотирьох суддів. Це був відкритий судовий процес. Терлецький сказав, що був за «переконанням соціалістом», політичним однодумцем Михайла Драгоманова і вважає себе одним із «нечисленних речників» соціалістичної думки серед галицьких українців. Ідеалом Терлецького була федеративна, демократична республіка, де суд і правду вершить громада. Він прагнув політичних і економічних прав для народу, досягнення рівності всіх перед законом і рівності закону для всіх.[3]
Змучений хворобами (протягом 20 років його виснажували епілептичні напади), він склав іспити на правничий факультет. Став адвокатом і до кінця життя провадив адвокатську практику в Галичині. Був співробітником львівських революційно-демократичних видань («Молот», «Світ», «Житє і слово»).[3]
Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря.
Основні праці:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.