Терлецький Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Терле́цький (нар. 26 грудня 1936, Київ, СРСР) — радянський український футболіст та футбольний тренер. Відомий завдяки виступам у складі київського «Арсенала», запорізького «Металурга», івано-франківського «Спартака» та інших радянських клубів. Після закінчення кар'єри очолював вінницьку «Ниву» та криворізький «Кривбас». Майстер спорту СРСР.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терлецький.

Іван Терлецький
Особисті дані
Повне ім'я	Терлецький Іван Іванович
Народження	26 грудня 1936(1936-12-26) (87 років)
	Київ, СРСР
Зріст	168 см
Вага	71 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1957 «Динамо» К 1 (0) 1958 СКВО К 25 (1) 1959 «Колгоспник» Ч 21 (6) 1960 «Арсенал» К 29 (5) 1961 «Даугава-РВЗ» 7 (1) 1962 «Трудові резерви» 20 (1) 1963 «Полісся» 3 (1) 1963—1964 «Металург» З 33 (0) 1965—1967 «Спартак» ІФ 98 (29)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1970 «Шахтар» КЛ 1980—1981 «Нива» Вн 1983—1984 «Кривбас»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Іван Терлецький народився у Києві, де й почав робити перші кроки у великий футбол. У 1956–1957 роках виступав у складі київського «Динамо», однак за першу команду зіграв всього один поєдинок, задовольняючись здебільшого іграми за дубль. 1958 рік Терлецький розпочав вже у розташування іншого клубу — київського СКВО, однак не затримався і там, перейшовши до лав черкаського «Колгоспника».

У 1960 році Іван Терлецький повернувся до Києва, де захищав кольори місцевого «Арсенала», а наступного року вирушив до Латвії, відгукнувшись на пропозиції ризької «Даугави-РВЗ». Втім, і там йому не вдалося знайти свою команду, тож у 1962 році Терлецький опинився в луганських «Трудових резервах», разом з якими став переможцем зони УРСР класу «Б» чемпіонату СРСР, після чого транзитом через житомирське «Полісся» перебрався до Запоріжжя, де продовжив виступи у складі місцевого «Металурга».

У 1965 році Іван Терлецький приєднався до складу івано-франківського «Спартака», де зумів розкрити свої футбольні здібності з несподіваного боку. Не надто результативний до того майже 30-річний гравець протягом трьох роки був одним з найкращих бомбардирів івано-франківського колективу.

Після завершення активних виступів Терлецький розпочав тренерську діяльність. У 1970 році очолював «Шахтар» з Красного Луча, у 1974 році входив до тренерського штабу вінницького «Локомотива», а у 1979 році — чернівецької «Буковини». Протягом 1980–1981 років Іван Іванович обіймав посаду старшого тренера вінницької «Ниви», де посприяв становленню як футболіста та переходу до київського «Динамо» Василя Раца^[1], а у 1983–1984 роках очолював криворізький «Кривбас». Весь цей час Терлецький підтримував тісні стосунки з керівництвом київського «Динамо», фактично виконуючи роль скаута столичного клубу. Згодом він обійняв цю посаду офіційно, займаючись пошуком талантів для «Динамо» як на території України, так і за її межами. Працював у ДЮФШ «Динамо». Взимку 1993 року Терлецький увійшов до тренерського штабу новоствореного футбольного клубу «Бориспіль»^[2], який очолював Володимир Безсонов. Після відставки Безсонова та реорганізації клубу в «ЦСКА-Борисфен» продовжив співпрацю з новим наставником команди Михайлом Фоменком^[3].

Згодом Терлецький повернувся до «Динамо», де продовжив займатися селекційною роботою. Приклав руку до переїзду в Київ форварда калінінградської «Балтики» Максима Шацьких^[4], тривалий час очолював селекційну службу киян^[5]. З 2007 року займався селекцією переважно на рівні дитячо-юнацьких колективів^[6]. У червні 2014 року завершив роботу в клубі та вийшов на пенсію.

Досягнення

Здобутки гравця

• Переможець зони УРСР класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1962

Тренерські досягнення

• Срібний призер 5-ї зони другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1981

Індивідуальні відзнаки

• Майстер спорту СРСР

Примітки

1. Василий Рац: Боялся ярлыка Предатель (рос.) . «Sport.ua». Процитовано 22 березня 2015.
2. Игорь Ковалевич: Суркису не понравилось, что Фоменко все говорит в глаза (рос.) . «Matchday». Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
3. Созидательный разрушитель (рос.) . «Football.ua». Процитовано 22 березня 2015.
4. Максим шацких: В Спартаке не понравилось (рос.) . «Газета.ru». Процитовано 22 березня 2015.
5. Динамо наблюдает за Янковым и Рангеловым (рос.) . «Динамомания». Процитовано 22 березня 2015.
6. Сформирован новый состав селекционной службы Динамо (рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 22 березня 2015.

Посилання

• Профіль гравця (рос.) . «FootballFacts». Процитовано 22 березня 2015.
• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 22 березня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Процитовано 22 березня 2015.