Теорія переривчастої рівноваги

Тео́рія перери́вчастої рівнова́ги (Тео́рія ква́нтової еволю́ції) — це теорія в області еволюції живих організмів, яка стверджує, що еволюція істот, що розмножуються статевим шляхом, відбувається стрибками, переміжними з тривалими періодами, в яких не відбувається істотних змін. Відповідно до цієї теорії фенотипічна еволюція, еволюція властивостей, закодованих в геномі, відбувається в результаті рідкісних періодів утворення нових видів (кладогенез), які протікають відносно швидко в порівнянні з періодами сталого існування видів.

Порівняльна характеристика теорій філогенетичного градуалізму (угорі) з теорією переривчастої рівноваги (внизу): переривчаста рівновага досягається внаслідок швидких змін в морфології

Заведено протиставляти теорію переривчастої рівноваги теорії філогенетичного градуалізму, яка стверджує, що більша частина процесів еволюції протікає рівномірно, в результаті поступової трансформації видів (анагенез).

Теорію переривчастої рівноваги 1972 року запропонували палеонтологи Нільс Елдрідж та Стівен Джей Гульд.

Див. також

• Емерджентність

Посилання

• «What is Punctuated Equilibria?» [Архівовано 4 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — by Wesley Elsberry
• «Punctuated Equilibrium at Twenty» — by Donald Prothero
• «Punctuated Equilibrium's Threefold History» [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.] — by Stephen Jay Gould
• «The Theoretical Value of Punctuated Equilibrium» — Robyn Broyles
• «Theory Still Rocks Scientists' Equilibrium» [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] — by Keay Davidson
• «On the Trails of Macroevolution» [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] — by Carl Zimmer
• «All you need to know about Punctuated Equilibrium (almost)» — by Douglas Theobald.

Література

• Adler, J. and Carey, J. (1982) «Enigmas of Evolution» [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.], Newsweek, March 29, 1982.
• Brett, C. E., L. C. Ivany, and K. M. Schopf (1996) «Coordinated stasis: An overview.» Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 127 (1-4): 1-20.
• Erwin, D. H. and R. L. Anstey (1995) New approaches to speciation in the fossil record. New York : Columbia University Press.
• Fitch, W. J. and F. J. Ayala (1995) Tempo and mode in evolution : genetics and paleontology 50 years after Simpson. Washington, D.C.: National Academy Press.
• Gersick, C. J. G. (1991): Revolutionary Change Theories: A Multilevel Exploration of the Punctuated Equilibrium Paradigm. The Academy of Management Review 16 (1), pp. 10-36.
• Ghiselin, M.T. (1986) «We Are All Contraptions» [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.], The New York Times, December 14, 1986.
• Givel, Michael (2006) «Punctuated Equilibrium in Limbo: The Tobacco Lobby and U.S. State Policy Making From 1990 to 2003»^{[недоступне посилання з травня 2019]}. Policy Studies Journal 43 (3): 405–418
• Gould, S. J. (1992) «Punctuated equilibrium in fact and theory.» In Albert Somit and Steven Peterson The Dynamics of Evolution. New York: Cornell University Press. pp. 54-84.
• Gould, S. J. and N. Eldredge (1993) «Punctuated equilibrium comes of age» [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.] Nature 366 (6452): 223–227.
• Mayr, E. (1963) Animal Species and Evolution. Cambridge MA: Harvard University Press.
• Rhodes, R. H. T. (1983) «Gradualism, punctuated equilibrium and the Origin of Species.» Nature 305 (5932): 269–272.