Теодор Нарбут

Тео́дор На́рбут (пол. Teodor Narbutt; 28 жовтня (8 листопада) 1784(17841108), м-ко Шаври Лідського повіту, нині Вороновський район Гродненської області Білорусь — 14 (26) листопада 1864, Вільно) — військовий інженер, історик, публіцист, дослідник литовської міфології; писав польською мовою.

Теодор Нарбут
пол. Teodor Narbutt
Народився	28 жовтня (8 листопада) 1784 Шавриd, Лідський повіт, Слонімське намісництво, Російська імперія
Помер	14 (26) листопада 1864 (80 років) або 26 листопада 1864(1864-11-26)[1] (80 років) Вільнюс, Російська імперія[2][1]
Поховання	Načad
Країна	Велике князівство Литовське  Варшавське герцогство Королівство Польське Річ Посполита
Діяльність	антрополог, військовий інженер, археолог, дослідник доісторичної епохи, історик, журналіст, письменник, землевласник, колекціонер
Галузь	історіографія і археологія
Alma mater	Вільнюський університет (1803)
Знання мов	польська
Членство	Краківське наукове товариствоd[1]
Рід	House of Narbuttd
Батько	Joachim Narbuttd
Мати	Izabella Noniewiczd
Брати, сестри	Stanisław Narbuttd
У шлюбі з	Krystyna Padewska-Sadowskad
Діти	Ludwik Narbuttd, Teodora Monczuńskad, Stanisław Narbuttd і Franciszek Narbuttd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Нарбут.

У 1803 закінчив Віленський університет. Автор історії Литви в 9 томах (Вільно, 1835—41). Збирав литовські старожитності та фольклор. Опублікував джерела з історії Литви (Хроніка Биховця, Вільно, 1846). Праці Нарбута сприяли популяризації історичних знань у Литві, мали велике значення для розвитку культури в XIX ст.

Видання

• Dzieje starożytne narodu litewskiego… Wilno, t. 1—9, 1835—1841.
• Pomniki do dziejów litewskich. Pod względem historycznym, dyplomatycznym, geograficznym, statystycznym, obyczajowym, orcheograficznym i t. p. Z różnych rękopisnych lub rzadkich wydań dziejopisów, tudzież dyplomatów i dalszych zabytków przeszłości odkrytych, w archiwach tajnych królewieckich, tudzież w archiwach ryskich i innych krajowych. Zebrane przez …; z ryciną i facsimille. Wilno: R. Rafałowicz, 1846.
• Dzieje narodu litewskiego w krótkości zebrane z dołączeniem potoku pochodzeń ludów narodu litewskiego i czterech tablic rodowych xiążąt litewskich przez … Wilno: R. Rafałowicz, 1847
• Pomniejsze pisma historyczne szczególnie do historyi Litwy odnoszące się (z dziesięciu rycinami). Wilno: T. Glücksberg, 1856.

Переклади

• Teodoras Narbutas. Grovo Kyburg’o kelionė Lietuvona 1397 m. / lietuviškai išguldė J. Basanavičius; su D. L. K. Vitauto paveikslu. Plymouth (Pa): Tėvynės Mylėtojų Draugystė, 1900
• Teodoras Narbutas. Lietuvių tautos istorija, t. 1 (antrasis pataisytas ir papildytas leidimas). Vilnius: Mintis, 1998; t. 3, 1994; t. 2, 1995; t. 4, 1997; t. 5, 2001 (издание продолжается).
• Simono Daukanto raštai, Laiškai Teodorui Narbutui: epistolinis dialogas / įvadinis straipsnis, leidinio sudarymas, redagavimas, aiškinimas, Teodoro Narbuto laiškų vertimas iš lenkų kalbos Reda Griškaitė. Vilnius: Mokslas, 1996.

Примітки

1. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/narbutt-teodor/
2. Нарбут Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135