Тваринний клей

Твари́нний клей, заст. карю́к, кару́к^[1] — це клей тваринного походження — в основному глютиновий, що в побуті відомий під назвою столярного^[2]. Виготовляють з кісток або міздрі, тому в продажу буває клей кістковий або клей міздровий. Якість столярного клею залежить від чистоти. Чим прозоріші плитки і твердіший скловидний злам на них утворюється, тим якість клею вища. Клей має забарвлення від світло-жовтого до темно-коричневого. Плитки темного кольору для виготовлення коштовних виробів (музичних інструментів тощо) не використовують^[2].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карюк.

Клей випускається також у вигляді крупи з розмірами зернин 3-4 мм, а також у вигляді затужавілого холодцю — це вже готовий до використання клей, який слід лише нагріти до 22-23 °C.^[2]

Конкретні типи тваринних клеїв включають: міздряний клей, кістковий клей, риб'ячий клей, який подібний до міздряного та кісткового (виготовляють з міхурів та луски), клей з кролячої шкіри, казеїновий клей. Харчовий желатин також вважається дуже добрим клеєм^[2].

Див. також

• Риб'ячий клей
• Казеїновий клей
• Столярний клей
• Клейстер

Примітки

1. Карюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. І. М. Чернов. Порадник сільського умільця — К.:Урожай, 1983