Тасін Георгій Миколайович

Гео́ргій Микола́йович Та́сін (справжнє прізвище Розов; нар. 10 (22) березня 1895(18950322), Шумячі — пом. 6 травня 1956, Київ) — радянський український кінорежисер і сценарист. Лауреат Сталінської премії (1948).

Георгій Миколайович Тасін
рос. Георгий Николаевич Тасин
Дата народження	10 (22) березня 1895(1895-03-22)
Місце народження	Шумячіd, Климовицький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Дата смерті	6 травня 1956(1956-05-06) (61 рік)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професія	кінорежисер, сценарист
Нагороди
IMDb	ID 0850906

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розов (прізвище).

Біографія

Народився 10 (22 березня) 1895 року в селі Шумячах (нині селище міського типу Смоленської області). У 1917 році закінчив юридичний факультет Петроградського психоневрологічного інституту. З 1918 року літературний співробітник київських газет та інструктор Політуправління РСЧА. З 1920 року — голова Київського окружного кінофотокомітета. Член РКП(б) з 1921 року.

У 1923—1924 роки — директор Одеської кінофабрики, в 1925—1927 роки перший директор Ялтинської кінофабрики ВУФКУ.

У 1924—1925 роки — режисер правління ВУФКУ в Харкові і редактор-постановник кіножурналів «Маховик» і «Кінотиждень».

У 1929—1941 роки — режисер Одеської кіностудії.

У роки німецько-радянської війни працював на Ташкентській кіностудії.

З 1944 року режисер Київської кіностудії документальних фільмів, відповідальний редактор кіножурналу «Радянська Україна».

Могила Георгія Тасіна

Помер 6 травня 1956 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Фільмографія

Сценарист

• «Герої і мученики Паризької комуни» (1921)
• «Квіти на камені» (1922)
• «Привид блукає Європою» (1923)
• «Октябрина» (1924)
• «Арсенальці» (1925)
• «Джіммі Гіґґінс» (1928, за Е. Сінклером; у співавт.)
• «Атака» (1932)
• «Кармелюк» (1938, у співавт.)
• Бойова кінозбірка «Юні партизани» (1942, у співавт.)

Режисер-постановник

• «Атака» (1932)
• «Велика гра» (1934, Київська кінофабрика «Українфільм»)

на Одеській кіностудії:

• «Алім» (1926)
• «Ордер на арешт» (1926)
• «Джіммі Гіґґінс» (за Е. Сінклером, 1928)
• «Нічний візник» (1929)
• «Назар Стодоля» (за Т. Шевченком, 1937)
• «Кармелюк» (1938)
• «Дочка моряка» (1941)
• «Остання черга» (1941, Одеська кіностудія, Ташкентська кіностудія)

Документальні фільми на Київській кіностудії (з 1944 року):

• «Київ» (1944)
• «Пісня про Україну» (1955) та ін.

Нагороди

• Сталінська премія (1948)
• Нагороджений орденом «Знак Пошани» і медаллю

Див. також

• Кінематограф України
• Всеукраїнське фотокіноуправління
• Українське кіно 1930-1940-х років