Таранов Гліб Павлович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Глі́б Па́влович Тара́нов (15 червня 1904, Київ 25 січня 1989, Київ) — український радянський композитор і педагог музики, професор, доктор мистецтвознавства (1944), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1957), автор опери, симфоній, романсів тощо.

Коротка інформація Гліб Павлович Таранов, Основна інформація ...
Гліб Павлович Таранов
Основна інформація
Дата народження15 червня 1904(1904-06-15)
Місце народженняКиїв
Дата смерті25 січня 1989(1989-01-25) (84 роки)
Місце смертіКиїв
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник 
Громадянство СРСР
Професіїкомпозитор 
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського 
ВчителіЛятошинський Борис Миколайович 
Жанриопера і класична музика 
ЧленствоСпілка композиторів СРСР 
Нагороди
орден Леніна орден «Знак Пошани»
заслужений діяч мистецтв УРСР
Закрити

Біографія

Народився 15 червня 1904 року в Києві. Початкові музичні знання здобув у М. Чернова та Р. Ґлієра. У 19181920 роках навчався у Петроградській, а в 19201924 роках Київській консерваторіях. Його педагогами з композиції був Б. Лятошинський, з диригування Ф. Блуменфельд та М. Малько. Завершив музичну освіту 1925 року у Музично-драматичному інституті імені М. Лисенка, там і викладав теоретичні дисципліни і диригування (19251934). З 1934 року працював у Київській консерваторії з 1937 року доцент, з 1939 року професор, у 19451974 роках — завідувач кафедри інструментування. В 19411950 роках професор Ленінградської консерваторії.

У 19561968 роках був заступником голови правління Спілки композиторів України.

Помер 25 січня 1989 року у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (кремація; ділянка № 9, ряд 1, місце 15).

Родина

Був одружений з Наталією Данилівною Чижовою, батько якої — георгіївський кавалер, мати — піаністка, дочка професора Варшавського університету.

Творчість

Таранов автор:

  • опери «Льодове побоїще» (19371942),;
  • дев'яти симфоній (зокрема, «Антифашистської», «Історія одного міста» за повістю М. Салтикова-Щедріна, 1963, «Пам'яті С. Прокоф'єва», 1964, «Героїчної», 1967 тощо);
  • сюїти на теми українських народних пісень (1949);
  • 5 сюїт («Українська», 1950, «Алтайська», 1955, 1961, 1964, 1968);
  • симфонічних поем («Давид Гурамішвілі», 1955), скерцо-поем («Перший космічний», 1961, «Новий експрес», 1977 та інші);
  • увертюри («Пам'ятна», 1965 та інші);
  • концерту пам'яті Г. Генделя;
  • концерту для балалайки і бандури з оркестром (1954);
  • двох струнних квартетів (1929, 1945), хорів, романсів;
  • для фортепіано: сонати, сюїти, концертні етюди, прелюдії та поеми, 10 п'єс для дітей;
  • для скрипки з фортепіано дві п'єси на грузинські теми;
  • для хору з супроводом і без супроводу фортепіано (на слова Павла Тичини; 4 гал. пісні);
  • музика до фільмів («Амвросій Бучма», 1960);
  • редакція і оркестровка опери «Катерина» М. Аркаса;
  • праця «Курс чтения партитур» (1939).

Література

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.