Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тараненко Лілія Іванівна (23 лютого 1923, с. Гуляйполе, нині Звенигородський район, Черкаська обл. — 15 червня 2012, с. Ягідне, Бахмутський район, Донецька обл.) — видатна українська селекціонерка, вчена-агрономка, старша наукова співробітниця Бахмутської (раніше — Артемівськ, Донецька обл.) дослідної станції Інституту садівництва Української академії аграрних наук (УААН), заслужена агрономка України.
Тараненко Лілія Іванівна | |
---|---|
Народилася | 23 лютого 1923 Гуляйполе, Катеринопільський район, Київська область |
Померла | 15 червня 2012 (89 років) Ягідне, Артемівський район, Донецька область, Україна |
Поховання | Опитне |
Місце проживання | Науково-дослідна станція питомниководства інституту садівництва Української Академії аграрних наук (УААН), Донецька область.Бахмутський район, селище Ягідне,; |
Країна | СРСР, УРСР, Україна |
Національність | українка |
Діяльність | агрономка |
Alma mater | Саратовський державний аграрний університетd |
Галузь | мічурінська агробіологія, селекція плодових, сільськогосподарські науки |
Заклад | Український науково-дослідний інститут садівництва НААН України |
Вчене звання | заслужений агроном України |
Відома завдяки: | Селекція плодових культур,український селекціонер, вчений-агроном, старший науковий співробітник Бахмутської (раніше-Артемівської, Донецька обл.) дослідної станції питомниководства інституту садівництва Української академії аграрних наук (УААН) |
Лілія Іванівна Тараненко народилась 23 лютого 1923 року в Україні — селі Гуляйполе Катеринопільського району Київської області (нині — Черкаська область).
У 2-річному віці, після розлучення батьків, разом з матір'ю, переїхала на проживання до батьків матері в місто Саратов. У 1940 році закінчила середню школу.
У 1940—1945 роках навчалася у Саратовському сільськогосподарському институті. Під час війни два з половиною роки працювала: разом з іншими студентами рятувала врожай у Республіці німців Поволжя, копала бронетанкові рови, півроку трудилася в радгоспі трактористкою[1].
З 1945 по 1947 р.р. Тараненко Л. І. працювала лаборанткою кафедри селекції Саратовського сільськогосподарського інституту.
У 1945—1949 р.р. навчалася в аспірантурі Саратовського сільськогосподарського інституту, була активною і послідовною популяризаторкою мічурінського вчення, що викликало проти неї, вченої-початківця, кампанію жорсткого переслідування послідовниками помилкового вчення «лисенківщини». Вона була звинувачена в «космополітизмі», що унеможливило подальше продовження власних наукових досліджень за темою дисертації. В цей же період життя додалися проблеми вже політичного походження, адже вона була онукою репресованого і розстріляного 1937 року «ворога народу». Зазнав репресій і вітчим Лілії Тараненко, який відбував покарання на Біломорсько-Балтійському каналі та Колимі[2].
У 1949 році Лілія Іванівна Тараненко вимушена була повернутися в Україну, де «лисенківщина» ще не була так широко вкорінена.
З грудня 1949 року Л. І. Тараненко була призначена на посаду старшої наукової співробітниці Донецького опорного пункту садівництва (потім — Бахмутська (Артемівська) науково-дослідна станція Інституту садівництва Української Академії аграрних наук), в якій Лілія Іванівна працювала протягом 62 років, практично без перерв, до самого останнього дня свого життя.
Тараненко Л. І. — авторка 21 виведеного сорту кісточкових порід (черешня, вишня[3], слива, терен, алича, персик, абрикоса, яблуня, айва), з яких 19 районовані в Україні та 6 — в Росії. В одному з найскладніших, за кліматичними умовами, регіоні країни селекціонерка створила цілу серію чудових по морозостійкості та посухостійкості сортів плодових, які не поступаються за якістю південним. Сорти кісточкових порід Тараненко вирощуються в Середній Азії, на Кавказі, їх випробували в Польщі, Угорщині, Франції, Китаї, США[4]. Але більше 10 сортів, що були отримані в останні роки життя Лілії Іванівни, були передані нею на державні сортовипробування і доля їх невідома.
Тараненко Л. І. — авторка понад 100 наукових робіт[1] з селекції плодових культур і садівництва, авторка широко відомої в наукових колах і серед селекціонерів «Методики прискореної селекції плодових культур».
15 червня 2012 року, на 90-му році життя, Лілія Іванівна Тараненко завершила свій життєвий шлях. Похована в селищі Опитне Бахмутського району Донецької області.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.