Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Іва́нович Таране́нко (*16 вересня 1965, Канів) — український композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Член Національної спілки композиторів України (1994), секретар правління НСКУ (2005-2024). Лауреат Премії ім. Л.Ревуцького (1999), Лауреат Премії ім. М. В. Лисенка (2011), Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені С. С. Прокоф'єва (Донецьк, 1991); володар Гран-Прі V Благодійного фестивалю «Regina-Vladimir Horowitz in Memoriam» (фортепіано та камерна музика, Київ, 1998), володар творчої стипендії, заснованої Фундацією Приятелів «Варшавської Осені» з коштів «Ernst von Siemens Musikstiftung», що в Монако, на замовлення твору для Міжнародного фестивалю електроакустичної музики «Musica Electronica Nova» (Вроцлав, Польща, 2005 р.).Нагороджений «Почесною відзнакою» Київського міського голови «За вагомий особистий внесок у розвитку культури і мистецтва» (травень, 2002). Архієрейською грамотою «В благословіння за труди во славу Святої Православної Церкви» архієпископа Артемія, Гродненського і Волковиського (Гродненська єпархія Білоруського екзархату — лютий, 2014)
Тараненко Іван Іванович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 16 вересня 1965 (59 років) |
Місце народження | Канів, Черкаська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР Україна |
Професії | композитор |
Членство | Національна спілка композиторів України |
Закінчив композиторський факультет Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (клас проф. В. Д. Кирейка, проф. А. Я. Штогаренка та проф. Г. І. Ляшенка, 1991), аспірантуру при Національній музичній Академії України ім. П. І. Чайковського (клас народного артиста України, професора Г. І. Ляшенка, 1995).
Працював викладачем Канівського державного училища культури (1991—1998). З 1998 — викладач, декан (2000-03 рр.) факультету музичного мистецтва Київської дитячої Академії мистецтв, з 1999 — старший викладач кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.
Учасник фестивалів «Київ Музик Фест» (1992, 1997-99, 2000-09), «Музичні прем'єри сезону» (Київ, 1995-96, 1998—2009), «Осінній джазовий марафон» (1997—1999), «Київ-Травень-Джаз» (2000), міжнародних форумів музики молодих (Київ — 1992, 1994, 1995, 1998). Як виконавець виступає з сольною програмою власних творів та імпровізацій. Створив джазовий колектив «МузКлуб І. Тараненка» (1996), нова назва — IvanTaranenkoMUSCLUB (2017), з яким концертує як композитор і піаніст. Виступав з відомими виконавцями (Н.Матвієнко, А.Коропничекно, Іларія, О.Нікітюк, Р.Гриньків, Е.Ізмайлов (та його тріо), С.Хмєльов, В.Куриленко, А.Фантаєв, К.Шифрін (США), М.Кочетов, С.Охрімчук, Б.Півненко, М.Которович, В.Копоть, О.Герман, Ю.Василевич, Р.Зайцев, Н.Вачевський, Р.Фотуйма, Р.Солук, М.Бережнюк, О.Кабанов, О.Коломоєць та ін.) та колективами (Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, диригенти Ніколя Фарін (Швейцарія), Віктор Ямпольський (США); Державний ансамбль"Київські солісти", художній керівник і диригент Богодар Которович; Національний ансамбль солістів «Київська камерата», художній керівник і диригент В. Матюхін; Академічний оркестр народної та популярної музики Національної радікомпанії України, художній керівник і головний диригент Михайло Пікульський; Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо, художній керівник і головний диригент Володимир Шейко; Національний Академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ), художній керівник і головний диригент Віктор Гуцал; Ансамбль класичної музики імені Б.Лятошинського, диригент І.Андрієвський; Симфонічний оркестр Запорізької філармонії, художній керівник і головний диригент Вячеслав Редя).
Твори композитора звучали в концертних залах Польщі, Німеччини, Туреччини, Угорщини, Франції, Австралії, Білорусі, Великої Британії, Ізраїлю, США та постійно виконуються в Україні.
Є засновником щорічного Міжнародного фестивалю академічної та сучасної музики «Фарботони» у м. Каневі (від 1998 р.). З квітня 1999 року — музичний директор Міжнародного фестивалю академічної та сучасної музики «Фарботони», президент Фонду МФАСМ «Фарботони», з червня 2003 р. — генеральний директор Міжнародного фестивалю-конкурсу академічної та сучасної музики «Фарботони». Ініціатор та засновник (спільно із Є. Г. Савчуком та М. Г. Жулинським), головний режисер та артистичний директор Шевченківського мистецького фестивалю «Чернеча Гора» до 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка (м. Канів, 2014 рік)…
Неодноразово брав участь у роботі журі різних конкурсів. Таких, як Міжнародного дитячо-юнацького конкурсу «Срібний Дзвін» (м. Ужгород), Міжнародного конкурсу юних композиторів ім. Ю. Семеняки (м. Гродно, Білорусь), IV Київського міського конкурсу ім. В. Пухальського, Міжнародного фестивалю православних піснеспівів «Коложський Благовест» (м. Гродно, Білорусь), Міжнародного фестивалю «Хайнувські дні церковної музики» (м. Гайнівка, Польща).
Головою журі ІІІ та V Всеукраїнських відкритих конкурсів пам'яті П. Чайковського (м. Кам'янка, Черкаської обл.), Відкритого конкурсу юних виконавців на духових інструментах (м. Івано-Франківськ) та інших.
Останнім часом, впродовж 2014—2017 років, Іван Тараненко особливої уваги приділяє розвитку і творчій реалізації ф'южн-проекту «Музика Української Землі», який був започаткований композитором у 2000 році. Виконавською одиницею проекту для творчо-експериментальних досліджень у ф'южновій стилістиці (поєднання джазу, фольку, року, академічної та електронної музики, різноманітних тембральних поєднань) та реалізації цілого проекту залучений IvanTaranenkoMUSCLUB, фольк-гурт «Многая лєта», ріномаітні вокально-хорові, камерно-існтрументальні склади та оркестри…
Як композитор належить до митців, які цілком вільно почуваються у різних музичних сферах: інтелектуально-заглибленої серйозної музики, джазу, поп-музики. Для творчої манери характерна дивовижна відвертість, готовність поділитись потаємним.
Майя Ржевська, доктор мистецтвознавства
Найвизначніші твори:
Музика в стилі ф’южн, джазові композиції
Джазові композиції, п'єси
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.