Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Танграм (кит.: 七巧板; піньїнь: qī qiǎo bǎn; літ.: 'сім дощечок майстерності') — це головоломка, яка складається з семи гральних кісток — пласких геометричних фігур, які називають танами, що складаються у різні форми. Завдання головоломки — створити задану форму (на підставі лише обрису силуету) з використанням всіх семи танів, які заборонено накладати один на одного. Це одна з найбільш популярних головоломок такого типу у світі.[1][2] Китайський психолог назвав танграм «найдавнішим психологічним тестом світу», хоча і створеним для розваги, а не для аналізу.[3]
Західна назва головоломки, танграм, швидше за все створена поєднанням двох слів, китайського слова танг, посилання на китайську династію Тан, та грецького слова грамма, синоніму кореня граф (напр., «графік»).[4]
Згідно з легендою, одного разу чернець завдав своєму учню задачу здійснити подорож для того, щоб намалювати суть різноманітної краси світу тільки на одній керамічній дощечці. На жаль, дощечка розбилася на сім шматків і учень ніяк не міг її знову зібрати у квадратну форму.
Він намагався це зробити багато днів поспіль, намалював численні зразки та зображення. Наприкінці учень зрозумів: немає сенсу подорожувати в світ, бо легко можна знайти всю красу і різноманітність світу у семи шматках розбитої дощечки.
Танграм є дуже старою китайською грою на гральних кістках, яка за однією з версій ймовірно була винайдена між VIII та IV століттям до н. е., а за іншою — значно пізніше — під час правління династії Сун[3]. Після того, як в Китаї почали друкувати книжки з танграмами, гра була завезена до Європи та Америки торговими кораблями на початку XIX століття, де стала дуже популярною на деякий час, та вдруге — під час Першої світової війни.
В Америку танграм вперше було принесено в 1815 році капітаном М.Дональдсоном, якому в Кантоні подарували дві книги танграм авторства Sang-Hsia-koi.[5] Перша книжка з танграмами в Америці була надрукована на підставі цих двох книжок.
Головоломка набула популярності завдяки Восьмій книзі Тана, вигаданій історії танграму, яка стверджувала, що гра була вигадана 4 000 років до того богом Таном. Книга включала 700 фігур, деякі з яких можливо вирішити.[6]
Після цього, головоломка досягла Англії, де стала дуже популярною, і швидко поширилась на інші європейські країни.[5] Це відбулось переважно завдяки двом британським книгам з танграмами: Модна китайська головоломка та книзі-доповненню з розв’язками, Ключ.[7] Невдовзі набори танграм почали в значних кількості експортуватись з Китаю, де їх робили з різних матеріалів — скла, дерева, панцирів черепах.[8]
Багато цих незвичних та дорогих наборів попали до Данії і данський інтерес до танграмів вистрелив близько 1818 року, коли було надруковано дві книги з цими головоломками.[9] Перша з них — Мандарини, написана студентом Копенгагенського університету, нехудожній твір про історію та популярність танграмів. Друга — Нова китайська головоломка, що складалася з 339 головоломок, скопійованих з Восьмої книги Тана, і однієї оригінальної.[9]
Фактором, який сприяв популярності гри у Європі, було те, що хоча римо-католицька церква і забороняла багато видів розваг у неділю і святі дні, вона не заперечувала проти таких головоломок, як танграм.[10]
Німецькій публіці танграми були вперше презентовані промисловцем Ф. А. Ріхтером, засновником фабрики Anker, у 1891 році.[11] Як і інші головоломки фабрики (будівельні набори Anker), набори для танграму виготовлялись з каміння або штучної кераміки,[12] та продавались під назвою «головоломка Anker».[11]
На міжнародному рівні, Перша світова війна сприяла значному відновленню інтересу до цієї гри, в яку грали і вдома, і в окопах, усі сторони конфлікту. Протягом цього часу, гра деколи була відома під назвою «Сфінкс», як альтернатива до наборів «головоломок Anker».[13][14]
З середини 1970-х років почалося відновлення популярності гри, коли видавництво DuMont почало випускати кишенькові книжки з головоломками двома мовами — німецькою та голландською, в яких представлено близько 1600 фігур. Подібні ігри популярні і зараз, їх виготовляють і продають по всьому світі. Існують танграми українського виробництва[джерело?].
Якщо обрати одиницю вимірювання таким чином, що сім елементів можуть бути зібрані в квадрат зі стороною одиниця та площею — квадратна одиниця, то сім елементів будуть такими:
Серед цих семи танів паралелограм є особливим, оскільки він не має осьової симетрії, а лише обертальну симетрію, і тому його дзеркальне зображення може бути отримано лише перевертанням цього елементу. Тому це єдиний тан, який при складанні певних фігур слід перевертати.
Лише з текстів 19-го сторіччя було створено більше 6500 задач для танграму і поточне число весь час зростає.[15] Однак, відомо, що кількість фігур є кінцевою.
Fu Traing Wang та Chuan-Chin Hsiung в 1942 році довели, що існує лише 13 опуклих конфігурацій танграму (тобто таких, в яких відрізок, проведений між двома будь-якими точками меж (ободу) конфігурації повністю проходить через тіло конфігурації).[16][17]
Парадокс танграму — це омана розсічення: дві фігури складаються з двох однакових наборів елементів, одна з яких здається точною підмножиною іншої.[18] Одним з відомих парадоксів є «два монахи», створення якого приписується Генрі Дудені та який складається з двох схожих фігур, одна з яких має ногу, а друга — ні.[19] Насправді нестача ноги компенсується у другій фігурі дещо більшим тілом.
Інший парадокс був запропонований Семом Лойдом у Восьмій книзі Тана:
Сьома та восьма фігури є містичними квадратами, побудованими з семи елементів: одна квадрат, а друга з відрізаним кутом, і при цьому задіяно всі сім елементів.[20]
Існує досить багато варіантів танграму. Деякі з них:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.