Таманський відділ

Таманський (Темрюкський, Слов'янський) відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869 — 1924 роках. Адміністративний центр — станиця Слов'янська (до 1897 року — місто Темрюк).

Таманський відділ
Дата створення / заснування	1869
Офіційна назва	рос. Темрюкский уезд рос. Темрюкский отдел (1888) рос. Таманский отдел (1910) рос. Славянский отдел (25 січня 1923)
Країна	Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Адміністративна одиниця	Кубанська область Кубано-Чорноморська область
Кількість населення	342 976 осіб[1]
Час/дата припинення існування	2 червня 1924
Площа	15 098 262 220 квадратний метр

Географія

Відділ займав західну частину Кубанської області, на північному заході омивався Азовським морем, на південному заході — Чорним морем, на півдні межував із Чорноморською губернією.

Сучасний стан

На території колишнього Таманського відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Абінського, Анапського, Калінінського, Красноармійського, Кримського, Приморсько-Ахтарського, Слов'янського, Темрюцького, Тимашевського районів Краснодарського краю.

Історія

• Утворений 1869 року як Темрюкський повіт із центром у місті Темрюк у складі Кубанської області.
• З 1888 — Темрюкський відділ.
• У 1897 році центр відділу перенесено до станиці Слов'янська.
• 1910 року Темрюкський відділ був перейменований на Таманський.
• Після встановлення Радянської влади на Кубані в березні 1920 Таманський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
• 18 листопада 1920 року Таманський відділ було ліквідовано, на його території було утворено Темрюкський, Тимашевський та Слов'янський відділи.
• 18 травня 1922 року ліквідовано Темрюкський відділ, його територію приєднано до Слов'янського відділу.
• 25 січня 1923 року було ліквідовано Тимашевський відділ, частина його території увійшла до Слов'янського відділу.
• 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. Більша частина території Слов'янського відділу увійшла до складу Кубанського округу Південно-Східної області.

Адміністративний устрій

1913 року до складу відділу входило 9 волосних правлень і 40 станиць^[2]:

• Волосні правління :

Витязевське — селище Витязево, Грецьке — селище Грецьке, Джигінське — село Джигинка, Київське — село Київське, Мерчанське — селище Мерчанське, Молдаванське — селище Молдаванське, Русскоє — селище Русскоє, Суворовсько-Черкаське — село Суворовсько-Черкаське, Федорівське — село Федоровське, Кримсько-солдатська слобідка.

• Станиці:

Абінска, Анапська, Анастасіївська, Ахтанізовська, Охтирська, Благовєщенська, Бриньковська, Варениківська, Верхньобаканська, Вишестеблієвська, Гостагаєвська, Іванівська, Кримськая, Курчанська,

Мінгрельська, Натухаєвська, Неберджаївська, Нижньобаканська, Новоджереліївська, Новомишастовська, Новонижньостеблієвська, Новомиколаївська, Ольгинська, Петровська, Полтавська, Поповичівська, Приморсько-Ахтарська,

Раєвська, Рогівська, Слов'янська, Старовеличковська, Староджереліївська, Старонижестебліївська, Старотітаровська, Таманська, Троїцька, Фонталівська, Холмська, Шапсугська, Еріванська.

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 26 волостей:

Абінська, Анастасіївська, Ахтанізовська, Варениківська, Грецька, Гривенська, Джигинська, Іванівська, Київська,

Кримська, Мерчанська, Мінгрельська, Молдаванська, Ольгинська, Петровська, Полтавська, Приморсько-Ахтарська, Рогівська,

Слов'янська, Старовеличківська, Старотитарівська, Суворово-Черкеська, Таманська, Темрюкська, Федоровська, Холмська.

У 1914 році у відділі було

Станиці

• Андріївська
• Бородінська
• Гладківська
• Дніпровська
• Запорозька
• Курчанська
• Степова
• Хмельницька

Аульське правління

• Суворовсько-Черкеське — аул Суворовсько-Черкеський

Населені пункти

Найбільші населені пункти (населення^[3], кінець XIX століття):

• ст-ця Слов'янська (15 167)
• м. Темрюк (14 734)
• ст-ця Кримська (10 409)
• ст-ця Петровська (8798)
• ст-ца Мінгрельська (8 000)
• ст-ця Новонижестебліївська (7 946)
• ст-ця Новомишастовська (7 866)
• ст-ця Мар'янська (7 248)
• м. Анапа (6 944)
• ст-ця Нововеличковська (6 683)
• ст-ця Абінська (6 585)
• ст-ця Староніжестебліївська (6 542)
• ст-ця Варениківська (6 407)
• ст-ця Старовеличковська (6 183)
• ст-ця Анастасіївська (6 000)
• ст-ця Старотитаровська (5 216)
• ст-ця Поповичівська (5 000)
• ст-ця Рогівська (5 000)
• с. Федорівське (4 983)
• ст-ця Новоджереліївська (4 686)
• х. Ахтарський (4 321)
• ст-ця Тамань (4291)
• ст-ця Полтавська (4 000)
• ст-ця Староджереліївська (4 000)
• ст-ця Курчанська (2 348)
• ст-ця Ахтанізовська (2 151)

Населення

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність	Чисельність[4], осіб	Частка від усього населення, %
українці	257 918	75,2
великоросіяни	58 660	17,1
греки	13 812	4,0
інші	12 586	3,7
Разом:	342 976	100,00

Розподіл населення за статевою ознакою^[4]:

• чоловіки — 174 107 (50,8 %)
• жінки — 168 869 (49,2 %)

Примітки

1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
2. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
3. ЭСБЕ
4. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.

Література

• Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Посилання

• Темрюк, город Кубанской области // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Карта Темрюкского отдела
• Сайт Казачества Тамани — kazakitamani.ru