Тактовий розмір

Музи́чний ро́змір — дріб, що позначує ритмічну впорядкованість та величину такту в музиці. Верхня цифра (чисельник) вказує кількість, а нижня (знаменник) — тривалість долей, що складають такт. Окрім того існує розмір, що позначається літерою (ціла нота, рахується, як 4/4, тобто на 4) та (ціла навпіл, рахується як 2/2, тобто на 2).

основні музичні розміри

Розмір виставляється на початку твору, як правило на кожному нотному рядку окремо (в нотах другої половини 20-го століття іноді між нотними рядками, або зверху партитури) після ключових знаків (якщо такі є) і зберігає своє значення до кінця твору, або до зміни розміру. В разі зміни розміру в середині твору, новий розмір ставлять на початку такту, починаючи з якого встановлюється новий розмір.

Розрізняють прості та складні музичні розміри.

• Такт з простим розміром, (або простий такт) містить одну сильну і решту слабких долей. Залежно від кількості долей розрізняють
  • (дводольний), напр. 2/4, містить сильну та слабку долю та
  • (тридольний) напр. 3/4, містить сильну та дві слабких долі, наприклад:

Бетховен, Соната № 31 для фортепіано. Позначення розміру виділено синім кольором

• Такти із складним розміром (або складний такт) містить кілька наголосів, перший з яких — найсильніший. Перша доля складного такту називається сильною, решта наголошених долей — відносно-сильними.

Таким чином складний такт можна розглядати, як такт, складений із кількох простих тактів. Залежно від кількості простих тактів, що входять до складного такту, розрізняють

• • двоскладові (два простих такти, напр. ${\displaystyle 6/8=3/8+3/8}$),
  • трискладові (три простих такти, напр. ${\displaystyle 9/8=3/8+3/8+3/8}$)
  • чотирискладові (чотири простих такти, напр. ${\displaystyle 12/8=3/8+3/8+3/8+3/8}$).

У випадку додавання один до одного двох або більше неоднорідних розмірів утворюються такти з мішаним розміром, наприклад ${\displaystyle 5/4=2/4+3/4}$ або ${\displaystyle 3/4+2/4}$ , наприклад:

Д. Брубек «Take Five» – Послухати

Зустрічаються і складніші мішані розміри, як 8/2, 8/4, 5/4, 8/16 з таким групуванням: 2+3+3, або 3+3+2, або 3+2+3; нарешті, 9/2, 9/4, 9/8, 9/16 з групуванням: 3+2+2+2, або 2+3+2+2 і т. д.

В деяких творах використовують розмір, що постійно змінюється. Такий розмір називають змінним розміром. Змінні розміри особливо характерні, наприклад, для творчості І. Стравінського:

Слід також зазначити, що математичне правило скорочення дробів для музичних розмірів не може бути застосованим. Так наприклад 3/2 та 6/4 є абсолютно різними розмірами, оскільки перший групується, як 2/4 + 2/4 + 2/4 і відносно-сильними є третя та п'ята четвертні, а другий — як 3/4 + 3/4 і має відносно сильну четверту четвертну.

Таблиця музичних розмірів.
В дужках подано рідко вживані розміри.

Розміри
×	Прості		Складні
	2-дольні	3-дольні	2-складові	3-складові	4-складові	Мішані
Половинні	2/2	3/2	4/2   6/2	(9/2)	(12/2)	5/2	(7/2)	(10/2)	(11/2)
Четвертні	2/4	3/4	4/4   6/4	9/4	12/4	5/4	7/4	(10/4)	(11/4)
Вісімкові	(2/8)	3/8	4/8   6/8	9/8	12/8	5/8	7/8	(10/8)	(11/8)
Шістнадцяткові	(2/16)	3/16	4/16   6/16	9/16	12/16	5/16	7/16	(10/16)	(11/16)

Література

• Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
• Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
• Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.