Січка

Сі́чка — дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно, що йдуть на годівлю худобі^[1]. Приготовляють січку за допомогою спеціальної машини — січкарні.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Січка (заповідне урочище).

Не слід плутати з сікачкою — ножем для шаткування капусти.

Січка зі соломи зернових застосовується як добавка до корму великій рогатій худобі, вівцям, козам і коням. Для поліпшення завоюваності і смакових якостей січки її піддають спеціальній обробці: моченню, заварюванню, паруванню, дріжджуванню, амонізації, мелясуванню, вапнуванню чи заквашуванню.

Деякі комбайни під час збору зернових чи ріпаку подрібнюють солому (бадилля) на січку, що використовується як мульча або приорюється плугом.

Січка з соломи чи очерету використовувалася як добавка для глини при саманному чи мазанковому будівництві.

Інше

Січкою також називаються подрібнені зерна, крупи^[1].

Примітки

1. Січка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Słoma jako pasza (пол.)
• Agrotechnika jęczmienia jarego na paszę (пол.)