Remove ads
український громадський діяч, педагог, бібліолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сірополко Степан Онисимович (15 серпня 1872, Обичів — 25 лютого 1959, Прага) — український громадський діяч, педагог, книгознавець, бібліотекознавець та бібліограф[3].
Сірополко Степан Онисимович | |
---|---|
Народився | 15 серпня 1872 або 1872[1] Обичів, Прилуцький район, Україна |
Помер | 25 лютого 1959 або 21 лютого 1959[1] Прага, Чехословаччина |
Поховання | Ольшанський цвинтар |
Діяльність | державний службовець, педагог, книгознавець, викладач університету |
Галузь | освіта[2], освіта[d][2] і книгознавство[2] |
Роботи у Вікіджерелах |
Родом із села Обичів на Прилуччині. По закінченні Московського університету працівник народної освіти у Московській губернії, активіст в українській громаді в Москві, співредактор журналу «Украинская Жизнь».
З 1917 року працює в Україні, як керівник народного шкільництва у Києві, дорадник у справах освіти при Генеральному Секретаріаті.
З 1919 року працює заступником Міністра народної освіти НРУ і керує українським шкільництвом та бібліотечною справою[3]; один з творців нового українського шкільництва і співробітник Петра Холодного в опрацюванні плану «єдиної школи».
На еміграції в Польщі, згодом у Празі — професор Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1925 — 1932) і Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах, організатор і голова Українського товариства прихильників книги та редактор його органу «Книголюб», організатор і голова Українського педагогічного товариства в Празі, довголітній голова Союзу українських журналістів і письменників на чужині. Член Українського історично-філологічного товариства; почесний член товариства «Просвіта» у Львові.
21 лютого 1959 року – помер у Празі. Похований на Ольшанському цвинтарі.
Праці і статті головним чином на педагогічні теми у фахових і загальних українських та закордонних журналах. Окремо вийшли:
Також Степан Онисимович брав участь у написанні Збірника пам'яті С. Петлюри, до котрого увійшла його праця:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.