Зеленник сіроголовий

Зеле́нник сіроголовий^[5] (Cnemoscopus rubrirostris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Сіроголовий зеленник (Cnemoscopus).

? Зеленник сіроголовий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Poospizinae Рід: Сіроголовий зеленник (Cnemoscopus) Bangs & Penard, 1919[2] Вид: Зеленник сіроголовий
Біноміальна назва
Cnemoscopus rubrirostris (Lafresnaye, 1840)[3][4]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Arremon rubrirostris
Посилання
Вікісховище: Cnemoscopus rubrirostris Віківиди: Cnemoscopus rubrirostris EOL: 919040 ITIS: 559374 МСОП: 103819177 NCBI: 62179

Опис

Довжина птаха становить 15 см. Голова, горло і груди сірі, голова дкщо тьмяніша. Верхня частина тіла переважно оливкова, нижня частина тіла жовта. Дзьоб і лапи рожевуваті. У представників підвиду C. r. chrysogaster горло і груди дещо світліші, живіт яскраво-жовтий. Дзьоб і лапи темно-сірі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[6]

• C. r. rubrirostris (Lafresnaye, 1840) — Анди на південному заході Венесуели, в Колумбії, Еквадорі та на крайній півночі Перу (Кахамарка);
• C. r. chrysogaster (Taczanowski, 1875) — Перуанські Анди (від Амазонаса і П'юри до Хуніна) та на крайній півночі Болівії (Ла-Пас).

Деякі дослідники виділяють підвид C. r. chrysogaster у окремий вид Cnemoscopus chrysogaster^[7].

Поширення і екологія

Сіроголові зеленники мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в кронах вологих гірських тропічних лісів Анд та на узліссях. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті від 2100 до 3000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Cnemoscopus rubrirostris. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
2. Bangs, Outram; Penard, Thomas E. (1919). Some critical notes on birds. Bulletin of the Museum of Comparative Zoology. 63 (2): 19–40 [38]. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
3. de Lafresnaye, Frédéric (1840). Description de quelques nouveaux espèces d'oiseaux. Revue Zoologique. 3: 227–233 [227]. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
4. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 262. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.
7. BirdLife International (2016). Cnemoscopus chrysogaster. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.