Сільська розправа

Сільська розправа — судовий орган в Російській імперії 1775–1796 та 1838–1858 роках.

За настановою «Про управління державним майном» від 1838 сільські розправи були створені у кожній сільській громаді державних селян як «домашній суд першої інстанції».

Складалася з сільського старшини та двох, обраних селянами, представників. Сільські розправи розглядали цивільні справи державних селян власної сільської громади, а також їх провини, не кримінальні злочини.

Вироки сільських розправ були остаточні, якщо:

• стосувались майна, вартістю не більше 5 рублів
• присуджували до штрафу до 1 рубля
• віддавали в громадські роботи на термін до 6 днів
• застосовували покарання різками до 20 ударів

За іншими справами другою інстанцією домашнього суду була волосна розправа.

Див. також

• Волосна розправа

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Посилання

• Розправа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.