Сід Чарісс

Сід Чарісс (англ. Cyd Charisse, справжнє ім'я Тула Елліс Фінклі (Tula Ellice Finklea); 8 березня 1921^[3] — 17 червня 2008) — американська балерина, акторка театру та кіно, найбільш відома ролями у мюзиклах. Спочатку займаючись балетом, на початку 1940-х почала активно зніматися в голлівудських фільмах. Знімалася у мюзиклах з такими всесвітньо відомими партнерами, як Фред Астер, Джин Келлі, Ден Дейлі. Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Сід Чарісс
англ. Cyd Charisse
Ім'я при народженні	англ. Tula Ellice Finklea
Народилася	8 березня 1922(1922-03-08)[1] Амарилло, Техас, США
Померла	17 червня 2008 Лос-Анджелес, Каліфорнія, США ·інфаркт міокарда[2]
Поховання	Меморіальний парк Гілсайдd
Країна	США
Діяльність	акторка, балерина, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma mater	Голлівудська професійна школаd
Знання мов	англійська
Роки активності	з 1939
Magnum opus	The Band Wagond і Співаючи під дощем
Партія	Республіканська партія США
Родичі	Нана Візітор і Liv Lindelandd
У шлюбі з	Tony Martind
Нагороди	зірка на голлівудській Алеї слави
IMDb	ID 0001998
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Елліс Фінклі, відома як Сід Чарісс, народилася в місті Амарілло (Техас) в родині ювеліра Ернста Фінклі та Ліли, до шлюбу Норвуд. У 8 років Елліс, перехворівши на поліомієліт, почала займатися балетом. Батько заохочував її заняття, встановив у її кімнаті балетну палицю і дзеркало в повен зріст. Незабаром сім'я переїхала до Голлівуду, де Елліс почала вчитися в Hollywood Professional School. З 12 років протягом року вона займалася в студії танцюриста Ніко Чарісса в Лос-Анджелесі. Пізніше серед її педагогів були Адольф Больм і Броніслава Ніжинська. У 1937 вступила в трупу «Російський балет Монте-Карло» і почала гастролювати з нею США. За традицією того часу виступала під «російськими» псевдонімами: спочатку як Наташа Тулаліс, потім як Фелія Сидорова та Марія Істоміна.

У 1939 році Елліс втратила батька, через що затрималася в США, тоді як вся трупа відпливала до Європи. У тому ж році в Європі вона одружилася з Ніко Чаріссом. З початком війни повернулася в США. Залишивши сцену, вирішила спробувати себе в Голлівуді. У 1941 році під псевдонімом Лілі Норвуд (Сід взяла дошлюбне прізвище своєї матері) вона почала зніматися в кіно — спочатку як танцюристка в епізодах. У 1942 році отримала першу роль, зазначену в титрах (Лілі в Something to Shout About), потім виконала роль балерини Галини Уланової в фільмі «Місія в Москву» (1943). У 1946 році студія MGM підписала з нею контракт. З цього моменту почала зніматися як Сід Чарісс, додавши до прізвища чоловіка прізвисько, дане їй в дитинстві братом, похідне від «Сіс» (від англ. Sister — «сестра»). Першою роллю, де Сід почала говорити, стала Дебора Ендрюс у фільмі «Дівчата Гарві [en]» (1946).

Справжню популярність акторці приніс фільм «Співаючі під дощем» (1952), де вона знялася в танцювальній сюїті «Бродвейська мелодія» як партнерка Джина Келлі. У тому ж році ноги Сід Чарісс були застраховані на 5 мільйонів доларів кожна (за даними Книги рекордів Гіннеса це була найвища страхова сума тих років). Тоді ж керівництво MGM вирішило зробити її партнеркою своєї головної танцювальної зірки — Фреда Астера. У 1953 році вони знялися разом у фільмі «Театральний фургон»: танцювальний епізод «Танцюючи в темряві» на музику однойменної пісні, поставлений Астером, став одним з найвідоміших танців в історії кіно. Астер дотепно назвав Чарріс «танцюючим динамітом».

Пізніше Чарісс знімалася як з Астером, так і з Джином Келлі. Час від часу вона також отримувала ролі «без танців» («Дівчина з вечірки», 1958; «Два тижні в чужому місті» і «Щось повинно трапитися», 1962). У 1958 році за роль комісарки Ніни Ющенко, посланої радянським міністерством у Париж (романтична комедія «Шовкові панчішки», 1957) була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.

З заходом ери кіно-мюзиклу почала зніматися в детективах в амплуа елегантної і самодостатньої «фатальної жінки». Ставши менш затребуваною в Голлівуді, почала виступати з другим чоловіком, Тоні Мартіном, який в 1963 році відкрив нічний клуб. Разом з ним гастролювала за кордоном. Також грала в драматичних постановках регіональних труп, проте дебютувала на Бродвеї лише в 1992, у віці 71 років, коли її запросили приєднатися до оновленого акторського складу мюзиклу «Гранд-готель», де вона замінила Ліліан Монтевеккі. В інтерв'ю журналу People Сід Чарісс сказала, що танцювати на Бродвеї було метою, яку їй не вдалося досягти — і це здорово нарешті бути там.

Померла в Лос-Анджелесі від серцевої недостатності.

Особисте життя

У 1939 році під час гастролей по Європі Елліс Фінклі одружилася зі своїм педагогом, власником лос-анджелеської танцювальної студії Ніко Чаріссом. У 1941 році вони з'явилася разом в танцювальному епізоді фільму Rumba Serenade. Народила сина Ніко «Нікі» Чарісса. У 1947 році пара розлучилася, після чого Сід залишила прізвище чоловіка.

У 1948 році пошлюбила голлівудського співака і актора португало-єврейського походження Тоні Мартіна. Щасливий шлюб тривав 60 років, до смерті акторки в 2008 році. В шлюбі Сід народила сина Тоні Мартіна-молодшого. Чоловік також усиновив її сина від першого шлюбу. У 1976 році подружжя видало спільну автобіографію The Two of Us.

Фільмографія

• 1941 — епізоди у фільмах Rumba Serenade, «Поема», «Я знав, що так буде», «Хто-небудь дзвонив?»
• 1942 — епізоди у фільмах Магія Магнолії, Це моя любов
• 1946 — Three Wise Fools
• 1946 — танцюристка в мюзиклі «Роберта»
• 1985 — телесеріал «Вона написала вбивство» (1-й епізод II сезону)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1941	кф	The Gay Parisian[en]	The Gay Parisian
1943	ф	Тисячі привітань	Thousands Cheer
1943	ф	Місія в Москву[en]	Mission to Moscow	балерина Галина Уланова
1943	ф	Something to Shout About[en]	Something to Shout About
1945	ф	Ziegfeld Follies[en]	Ziegfeld Follies
1946	ф	Поки пливуть хмари	Till the Clouds Roll By	Танцівниця (партнер - Говер Чемпіон)
1946	ф	Дівчата Харві[en]	The Harvey Girls	Дебора Ендрюс (перша роль зі словами)
1947	ф	Фієста[en]	Fiesta	Танцівниця в сцені
1947	ф	Незакінчений танець[en]	The Unfinished Dance	Аріан Буше
1948	ф	Words and Music[en]	Words and Music	Марго Грант
1948	ф	On an Island with You[en]	On an Island with You
1948	ф	The Kissing Bandit[en]	The Kissing Bandit	Танцівниця в сцені
1950	ф	East Side, West Side[en]	East Side, West Side
1950	ф	Tension[en]	Tension
1952	ф	Співаючи під дощем	Singin' in the Rain
1952	ф	The Wild North[en]	The Wild North	Індійка
1953	ф	Театральний фургон[en]	The Band Wagon	Габріель Жерар ( Тоні Хантер  — Фред Астер, хореографія Майкла Кідда)
1953	ф	Easy to Love[en]	Easy to Love	камео
1953	ф	Sombrero[en]	Sombrero
1954	ф	Бригадун	Brigadoon
1954	ф	Глибоко в моєму серці	Deep in My Heart
1955	ф	It's Always Fair Weather[en]	It's Always Fair Weather
1956	ф	Meet Me in Las Vegas[en]	Meet Me in Las Vegas
1957	ф	Шовкові панчохи[en]	Silk Stockings
1958	ф	Party Girl[en]	Party Girl
1958	ф	Twilight for the Gods[en]	Twilight for the Gods
1961	ф	Black Tights[en]	Black Tights
1961	ф	Five Golden Hours[en]	Five Golden Hours
1962	ф	Something's Got to Give[en]	Something's Got to Give
1962	ф	Two Weeks in Another Town[en]	Two Weeks in Another Town
1965	ф	Assassination in Rome[en]	Assassination in Rome
1976	ф	Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood[en]	Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood
1978	ф	Warlords of Atlantis[en]	Warlords of Atlantis

В театрі

Російський балет Монте-Карло

• «Блудний син» Прокоф'єва в постановці Давида Лішина
• «Спляча красуня» Чайковського

На Бродвеї

• 1992 — прима-балерина Єлизавета Грушинська, «Гранд-готель^[en]», мюзикл 1989 року (почергово із Зіною Бетьюн)

Бібліографія

• 1976 — The Two of Us, автобіографія, написана спільно з Тоні Мартіном

Нагороди

• 2006 — Національна медаль США в області мистецтв
• 2006 — Gypsy Lifetime Achievement Award Спілки професійних танцюристів (Professional Dancers Society)^[4].

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. https://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=91620768
3. The Oxford Dictionary of Dance
4. Liz Sonneborn. A to Z of American Women in the Performing Arts. — 2001. — 840 с. — ISBN 9780403099924.

Посилання