Loading AI tools
англійський рок-музикант, композитор, бас-гітарист панк-гурту Sex Pistols З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сід Ві́шез (англ. Sid Vicious; справжнє ім'я — Джон Саймон Рітчі (John Simon Ritchie), 10 травня 1957, Лондон — 2 лютого 1979, Нью-Йорк) — англійський рок-музикант, бас-гітарист панк-гурту Sex Pistols, один із провідників анархістського руху в 1975—1979 рр, культова постать панк-культури. Помер від передозування наркотиками у віці 21 року.
| Сід Вішез | |
|---|---|
| фр. John Ritchie | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Джон Саймон Рітчі |
| Дата народження | 10 травня 1957 |
| Місце народження | Лондон, Велика Британія |
| Дата смерті | 2 лютого 1979 (21 рік) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, США |
| Причина смерті | передозування героїномd |
| Роки активності | 1976—1979 |
| Громадянство |  Велика Британія,  США |
| Професія | гітарист |
| Освіта | Hackney Colleged і Westminster Kingsway Colleged |
| Інструменти | вокал, бас-гітара |
| Жанр | панк-рок |
| Псевдоніми | Sid Vicious[1] |
| Членство | Siouxsie and the Banshees, Sex Pistols і Vicious White Kidsd |
| Лейбл | Virgin |
 Файли у Вікісховищі | |
Сід Вішез народився в Лондоні в родині Джона Річі (охоронця, свого часу працював у Букінгемському палаці) і Енн, жінки хіпіозних нахилів, яка багато років вживала наркотики. Джа Уоббл (друг дитинства Сіда та згодом учасник Public Image Limited) згадував, в який жах він прийшов, коли побачив, що Енн видає синові дозу героїну: «Мені було 16 років, а в такому віці мама — це людина, яка залишає тобі вечерю в духовці, а не шприц, яким сама користувалася…»
Незабаром після народження сина Джон Річі пішов із сім'ї, а Сід з матір'ю вирушили на острів Ібіца, де Енн вийшла за Крістофера Беверлі в 1965 році. Сім'я провела тут чотири роки, в 1971 році повернулася до Лондона і якийсь час жила в графстві Кент. Після смерті вітчима мати і син знімали кімнату в Танбрідж Уеллс, потім жили в Сомерсеті. До навчання Сід інтересу не виявляв і в 15 років кинув школу, але незабаром (під ім'ям Саймон Джон Беверлі) вступив в художній коледж Хекні (англ. Hackney College), де почав вивчати фотографію. Тут він познайомився з Джоном Лайдоном, який і дав йому прізвисько, яке стало згодом знаменитим. Згідно з однією з версій хом'ячок Лайдон на прізвисько Сід укусив Річі за руку, і той вигукнув: «Sid is really vicious!» (Пізніше з'явилися версії, згідно з якими прізвисько було дано на честь Сіда Баррета та пісні Лу Ріда «Vicious»). Разом з Джоном Уордлом (пізніше узяв собі псевдонім Jah Wobble) і Джоном Греєм вони утворили команду The 4 Johns. Як згадує Енн, на відміну від Лайдона, який був надзвичайно замкнутим і сором'язливим хлопцем, Сід фарбував волосся і поводився в манері свого тодішнього кумира, Девіда Боуї. Лайдон розповідав, що вони дуетом часто заробляли гроші вуличними концертами, виконуючи пісні Еліса Купера: Джон співав, а Сід акомпанував йому на тамбурині.
Довгий час Сід жив поперемінно — то зі сквотерами, то в будинку матері, але в 17 років, посварившись з нею, став дійсно бездомним, завдяки чому вперше і увійшов до панк культури (більшість лондонських сквоттерів в ті дні становили панки). Приблизно в цей час Сід вперше потрапив в магазин на Кінгс Роуд під назвою «Too Fast to Live, Too Young to Die» (незабаром перейменовану в «SEX») і познайомився — спочатку з Гленом Метлоком (який працював тут, а вечорами грав на бас-гітарі), потім через нього з Стівом Джонсом і Полом Куком. Двоє останніх тільки що утворили групу Swankers і намагалися умовити власника магазину Малкольма Макларена (який незадовго до цього повернувся з Америки, де деякий час керував справами New York Dolls) стати їх менеджером. Невдовзі склад групи перетворився на Sex Pistols і знайшов собі вокаліста в особі іншого завсідника, Джона Лайдона, — хоча спочатку дружина Макларена, Вів'єн Вествуд зупинила свій вибір саме на Сіді.
Деякий час Сід розглядався і як можливий вокаліст другої нової групи, The Damned, але був виключений зі списків після того, як не з'явився на прослуховування. У ті ж дні він зібрав скандально знаменитий сквотери-бенд The Flowers of Romance; серед учасників були майбутні The Slits. Ще недавно страждаючи від самотності, Сід раптом опинився в самому центрі нового культурного руху і вирішив не упускати свого шансу: узявши (за прикладом свого нового кумира, Ді Ді Рамона) бас-гітару, він остаточно прийняв спосіб життя, який дуже скоро привів його до трагедії.
У вересні 1976 року Сід став учасником так званого Першого міжнародного панк-фестивалю, організований Роном Уоттс, менеджером 100 Club в співдружності з Малкольмом Маклареном. Хедлайнерами тут були The Sex Pistols, до того часу вже мали репутацію нової, надзвичайно перспективної групи з приголомшливим авторським дуетом. Коли стало відомо, що в програмі звільнилося час для ще одного учасника, двоє учасників Bromley Contingent — Сьюзі Сью і Стів Спанкер (Северин) — тут же запропонували свої послуги, як двох інших учасників «групи», що не існує, запросивши Сіда (ударні) і Біллі Айдола (гітара; місце останнього відразу зайняв Марко Пірроні, приятель Soo Catwoman, з якою також дружив Сід). Так у перший день Фестивалю Сід вперше вийшов на велику сцену. Втім, вже на другий день він з неї «зійшов», оскільки був заарештований (за те, що почав кидати на сцену пляшки) і поміщений у в'язницю для неповнолітніх Ashford Remand. Вийшовши з ув'язнення, він оселився у Catwoman і став для неї кимось на кшталт охоронця.
 | Цей розділ статті ще не написано. |
| Цей розділ статті ще не написано. |
| Цей розділ статті ще не написано. |
| Цей розділ статті ще не написано. |
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
