Сяноцький округ
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сяноцький округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини і Лодомерії у складі Австрійської імперії.

Сяноцький округ | |||
---|---|---|---|
| |||
Округ | |||
'Адміністративний центр' | Сянок | ||
Країна | Австрійська імперія | ||
Коронна земля | Королівство Галичини і Лодомерії | ||
Населення | |||
- повне | 322253 (1866)[1] | ||
Площа | |||
- повна | 4 572[2] км² | ||
|
22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Сяноцький округ створений 1782 року. Існував до 1867 року, коли було скасовано округи і залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році).
Географія
В Сяноцькому окрузі було 10 міст, 10 містечок та 434 села[3].
Повіти
В 1860 р. до Сяноцького округу передано з ліквідованого Ясельського округу повіти Кросно, Дукля і Змигород.[4] У 1867 році було 14 повітів[5] з адміністративним центрами в: Сяноку, Лютовиськах, Буковску, Балигороді, Дуклі, Жмигороді, Кросно, Лісько, Устриках, Добромилі, Романові, Бірчі, Дубецку та Бжозові.
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.