Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сюзі Солідор (фр. Suzy Solidor 18 грудня 1900, Сен-Серван-сюр-Мер[5] — 31 березня 1983, Ніцца) — французька співачка, актриса, модель, письменниця.
| Сюзі Солідор | |
|---|---|
| фр. Suzy Solidor | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Suzanne Louise Marie Marion[1] |
| Народилася | 18 грудня 1900[2][3][…] Сен-Серван-сюр-Мерd, Іль і Вілен, Бретань, Western defense and security zoned, Метрополія Франції, Франція[1] |
| Померла | 30 березня 1983[2][3][…] (82 роки) Кань-сюр-Мер[1] |
| Поховання | Кань-сюр-Мер[4] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | акторка, співачка, власник нічного клубу, модель, кіноакторка |
| Знання мов | французька |
| Жанр | пісня |
| IMDb | ID 0813051 |
Сюзанн Марі Луїза Маріон (Suzanne Marie Louise Marion) була позашлюбною дочкою адвоката і депутата міста Сен-Мало Робера-Анрі Сюркуфа (1868—1944), нащадка легендарного корсара початку XIX ст. Робера Сюркуфа; про своє піратське походження співачка згодом охоче розповідала.
У 1907 році її мати вийшла заміж за Ежена Прюдана Роше, який удочерив Сюзанну і дав їй прізвище. Сценічне прізвище Солідор Сюзанна Роше взяла за назвою кварталу Сен-Серване, де якийсь час жила її сім'я.
Після Першої світової війни оселилася в Парижі, була манекенницею у Жанни Ланвен, співала в кабаре. До цього часу відноситься її роман з відомою збирачкою антикваріату Івонною де Бремон д'Ар (1894—1976), з льотчиком Жаном Мермозом (1901—1936), другом Сент-Екзюпері та ін.
З 1933 по 1946 рік виступала у відкритому нею кабаре Паризьке життя (фр. La Vie Parisienne) на вулиці Св. Анни (I округ столиці). В період окупації кабаре відвідували німецькі офіцери[6], Сюзі стала виконувати для них, першою у Франції, дуже популярну у той час пісню Лілі Марлен[7], за що після звільнення вона була заарештована у вересні 1944 року, її помістили під варту у табір Дрансі, післячого за співпрацю з ворогом було на п'ять років заборонено виступати перед публікою[8].
У 1952 відкрила кафе «У Сюзі Солідор» на вулиці Бальзака (VIII округ). На початку 1960-х перебралася в містечко Кань-сюр-Мер (Приморські Альпи), де завела антикварну крамницю і кабаре, в якому співала до 1967 року.
Одна з яскравих символічних фігур Парижа 1920-1930-х років, Сюзі Солідор стала моделлю для багатьох художників і скульпторів: її називали найбільш портретованою жінкою всіх часів. Її писали, ліпили, фотографували Жорж Брак, Френсіс Бекон, Вламінк, Кес ван Донген, Рауль Дюфі, Кіслінг, Жан Кокто, Тамара Лемпицька, Марі Лорансен, Франсіс Пікабіа, Пабло Пікассо, Ман Рей, Цуґухару Фудзіта і багато інших[10].
У 1973 році Солідор подарувала місту Кань-сюр-Мер сорок своїх портретів, вони перебувають тепер у місцевому музеї-замку Грімальді[11].
Сюзі Солідор написала в 1930-1940-х роках кілька романів. Знімалася у фільмах Жана де Лімюра (Вільна жінка, 1936, за однойменним романом Віктора Маргеріта, з участю Арлетті, Едіт Піаф і Марі Белл), Жана Епштейна (Жінка з краю світу, 1937) та ін, грала в Тригрошовій опері Брехта (театр де л'Етуаль).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
