Східний Манич

Східний Манич — річка на півдні Європейської частини Російської Федерації у Кумо-Маницький улоговині. Східний Манич тече на схід, гублячись в степу не досягаючи Каспію. Витоки знаходяться в Калмикії та Ставропольському краї.

Східний Манич
45°42′27″ пн. ш. 44°06′12″ сх. д.
Витік
• координати	45°42′27″ пн. ш. 44°06′12″ сх. д.
Гирло	Khar-Ergd
• координати	45°19′24″ пн. ш. 45°44′33″ сх. д.
Країни:	Росія
Регіон	Ставропольський край Калмикія
Довжина	141 км
Площа басейну:	12 500 км²
Притоки:	Chograyd і Калаус
Водойми в руслі	Kekyud

Східний Манич прямує на схід через Калмикію вздовж її межі зі Ставропольським краєм, і закінчується в Состинських озерах. Згідно з російськими географами, Східний Манич має довжину 141 км; разом з сухими водотоками у низов'ях — понад 220 км^[1].

Чограйське водосховище (45°29′30″ пн. ш. 44°36′10″ сх. д.) було побудовано на річці у 1969 році. ^[1][2] Водосховище отримує воду з річок Терек і Кума через Терсько-Кумський канал (побудовано у 1958) і Кумо-Маницький канал (побудовано у 1965).

У минулому річка Калаус, досягаючи тальвегу Кумо-Маницької западини, розгалужувався. Русло, яке прямує від цієї точки (45°43′ пн. ш. 44°06′ сх. д.) на північ і далі на захід, до озера Манич-Гудило, ставало початком Західного Маничу; русло, яке прямує на південь і далі на схід, ставало початком Східного Маничу. Згодом у цьому місці була побудована Калауська гребля, яка перешкоджає стоку води Калаус до Східного Маничу; таким чином, Калаус став лише притокою Західного Маничу^[3].

Примітки

1. East Manych [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] (Institute of Geography, Russian Academy of Sciences)
2. Chogray Reservoir [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] (Institute of Geography, Russian Academy of Sciences)
3. Базелюк Александр Анатольевич, «Антропогенное изменение гидрографической сети Кумо-Манычской впадины [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.]», автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата географических наук. Ростов-на-Дону, 2007.