Сухопутні війська Індії

Сухопутні війська Індії — сухопутний вид та найбільший компонент Збройних сил Індії. Президент Індії є Верховним командувачем сухопутних військ Індії,^[3] а їх професійним командувачем є Начальник штабу сухопутних військ^[en] (COAS), який є чотиризірковим генералом. Двом офіцерам було присвоєно звання фельдмаршала^[en], п'ятизіркове звання, це церемоніальна посада великої поважності. Індійська армія була створена в 1895 році поряд із давно встановленими президентськими арміями Ост-Індійської компанії, які також були поглинені нею у 1903 році. Князівства мали власні війська, які після цього були об'єднані в національне військо після проголошення незалежності. Підрозділи та полки індійської армії мають різноманітну історію та брали участь у кількох битвах і кампаніях по всьому світу, заслуживши багато бойових та театральних відзнак^[en] до й після Незалежності.^[4]

Сухопутні війська Індії
Емблема сухопутних військ Індії
Засновано	26 січня, 1950; 74 роки тому (1950-01-26) (поточний стан) 1 квітня, 1895; 129 років тому (1895-04-01) (як Армія Британської Індії)
Країна	Індія
Вид	Збройні сили
Тип	сухопутні війська
Роль	ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність	1 237 117 активного персоналу[1] 960 000 резервного персоналу[2] ~296 пілотованих літаків[en]
Гарнізон/Штаб	Об’єднаний штаб оборони, Міністерство оборони, Нью-Делі
Гасло	санскр. सेवा परमो धर्म Sevā Paramo Dharmaḥ' (ISO) "Служіння вище себе"
Кольори	Золотий, червоний та чорний
Марш	Швидкий: Qadam Qadam Badhaye Ja[en] (Продовжуйте крокувати вперед) Повільний: Самманська гвардія[en] (Почесна варта)
Річниці	День армії[en]: 15 січня
Війни/битви	Перша індо-пакистанська війна, Анексія Гоа, Китайсько-індійська війна, Китайсько-індійська територіальна суперечка (1967), Друга індо-пакистанська війна, Третя індо-пакистанська війна, Сіаченський конфлікт, Каргільський конфлікт, Індійсько-пакистанське протистояння 2001-2002[en], Індійсько-пакистанське протистояння 2008[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2011[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2013[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2014-2015[en], Удари на лінії контролю в Індії[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2016-2018[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2019[en], Сутички на Індо-пакистанському кордоні 2020-2021[en], Китайсько-індійський прикордонний конфлікт (2020)
Вебсайт	indianarmy.nic.in
Командування
Головнокомандувач	Президент Драупаді Мурму
Начальник штабу оборони[en]	генерал[en] Аніл Чаухан[en]
Начальник штабу сухопутних військ[en]	генерал[en] Манодж Панде[en]
Манодж Панде[en]	генерал-лейтенант[en] Б. С. Раджу[en]
Визначні командувачі	Фельдмаршал[en] Кодандера Мадаппа Карйаппа[en] Фельдмаршал[en] Сем Манекшоу[en] генерал[en] Кодандера Субайя Тімайя[en]
Знаки розрізнення
Прапо
Авіація
Ударні гелікоптери	HAL Rudra[en], HAL Prachand
Універсальні гелікоптери	HAL Dhruv[en], HAL Chetak, HAL Cheetah[en]
Медіафайли на Вікісховищі

Ця стаття про сухопутні війська Індії (від 1947). Про сили до 1947 року див. Армія Британської Індії.

Основна місія індійської армії — забезпечення національної безпеки та національної єдності, захист нації від зовнішньої агресії та внутрішніх загроз, а також підтримання миру та безпеки всередині кордонів країни. Він проводить гуманітарні рятувальні операції під час стихійних лих та інших негараздів, таких як Операція «Сурья Хоуп»^[en], а також може бути реквізований урядом для боротьби з внутрішніми загрозами. Це головний компонент національної влади, поряд із військово-морськими силами та повітряними силами.^[5] Армія була залучена до чотирьох воєн^[en] з сусіднім Пакистаном та однієї з КНР. Інші великі операції, які проводила армія, включають Операція Віджай, Операція Мегхдут^[en], та Операція Кактус^[en]. Сухопутні війська проводять масштабні навчання в мирний час, як наприклад Операція Брасстакс^[en] та навчання Шурвеер, а також були активними учасниками багатьох миротворчих місій ООН^[en], включаючи Кіпр^[en], Ліван, Конго, Анголу, Камбоджу^[en], В'єтнам, Намібію^[en], Ель Сальвадор^[en], Ліберію, Мозамбік, Південний Судан, та Сомалі.

Індійська армія оперативно та географічно поділена на сім командувань, причому основним військовим формуванням є дивізія. Нижче рівня дивізії знаходяться постійні полки, які відповідають за свій власний набір і навчання. Армія є повністю добровольчою силою^[en] і складається з понад 80% особового складу активної оборони країни. Це найбільша постійна армія в світі,^[6] з чисельністю 1 237 117^[7][8] активних військ та 960 000 резервних.^[9][10] Армія розпочала програму модернізації піхоти, відому як «Система футуристичної піхоти» (F-INSAS^[en]), а також модернізує та придбає нові засоби для бронетанкових, артилерійських та авіаційних підрозділів.^[11][12][13]

Див. також

• Армія Британської Індії

Примітки

1. Singh Rana, Uday (27 грудня 2017). 20% Sailor Shortage in Navy, 15% Officer Posts Vacant In Army, Nirmala Sitharaman Tells Parliament. News18. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2018.
2. The Military Balance 2017 (англ.). Routledge. 2017. ISBN 978-1-85743-900-7.
3. About – The President of India. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
4. Singh, Sarbans (1993). Battle Honours of the Indian Army 1757–1971. New Delhi: Vision Books. ISBN 978-8170941156.
5. Indian Army Doctrine. Headquarters Army Training Command. October 2004. Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 1 грудня 2007.
6. Indian Army now world's largest ground force as China halves strength on modernisation push. ThePrint (амер.). 17 березня 2020. Процитовано 16 січня 2022.
7. 20% Sailor Shortage in Navy, 15% Officer Posts Vacant In Army, Nirmala Sitharaman Tells Parliament. News18. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
8. Armed forces facing shortage of nearly 60,000 personnel: Government. The Economic Times. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
9. International Institute for Strategic Studies (3 February 2014). The Military Balance 2014. London: Routledge. с. 241—246. ISBN 978-1-85743-722-5.
10. The Military Balance 2017 (англ.). Routledge, Chapman & Hall, Incorporated. 14 лютого 2017. ISBN 978-1-85743-900-7.
11. The Military Balance 2010. Oxfordshire: Routledge. 2010. с. 351, 359—364. ISBN 978-1-85743-557-3.
12. Indian Army Modernisation Needs a Major Push. India Strategic. February 2010. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 10 липня 2013. [Архівовано 2013-09-06 у Wayback Machine.]
13. India's Military Modernisation Up To 2027 Gets Approval. Defence Now. 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 10 липня 2013.

Література

• Wilkinson, Steven I. 2015. Army and Nation: The Military and Indian Democracy since Independence. Harvard University Press.

Посилання

• Офіційний сайт
• Indian Army в Bharat Rakshak^[en]