Сухий лиман

Сухи́й лима́н — лиман в Україні, у межах Одеського району Одеській області. Розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу міст Одеса й Чорноморськ.

Ця стаття про лиман. Про село див. Сухий Лиман.

Сухий лиман

Берег Сухого лиману у селі Бурлача Балка
46°20′ пн. ш. 30°38′ сх. д.
Частина від	Чорне море
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна: *Одеська область
Регіон	Одеська область
Довжина	15 км
Ширина	1,5 км
Площа	10 км²
Середня глибина	3—6 м
Максимальна глибина	14 м
Об'єм	42 млн м³
Вливаються	Дальник, Аккаржанка
Солоність	14—16 ‰
Міста та поселення	Одеса, Чорноморськ, Таїрове, Олександрівка, Бурлача Балка, Малодолинське, Сухий Лиман
ідентифікатори і посилання
GeoNames	692224
У проєкті OpenStreetMap	↑72634 ·R (Одеська область)
Сухий лиман Сухий лиман (Україна) Показати на мапі Україна Сухий лиман Сухий лиман (Одеська область) Показати на мапі Одеська область
Сухий лиман у Вікісховищі

Опис

Довжина лиману 15 км, ширина від 0,1 до 3 км, площа 10 км², пересічна глибина 3—6 м (максимальна — 15 м). Солоність води 14—16 ‰. Раніше лиман був відділений від Чорного моря піщано-черепашковим пересипом завширшки 70—90 м, заввишки 1,1—1,6 м. Верхня частина лиману більш мілководна (до 1,5 м), північна і західна частини відділені греблями і перетворились на прісноводні стави. До лиману впадають річки Дальник (з півночі) та Аккаржанка (із заходу).

У 1957 р. Сухий лиман у зв'язку з будівництвом порту в Чорноморську був поєднаний з морем навігаційним каналом завглибшки 16 м і завширшки 180 м, тому тепер фактично являє собою морську затоку.

Флора і фауна

Поширені водолюбні рослини, при берегах зарості очерету й осоки. Лиман є місцем нересту і нагулу таких видів риб, як глось, бички (особливо чисельний зеленчак), атерина, кефалі. Через забруднення лиману чисельність і біомаса багатьох форм життя зменшується, поширюються морські види з Чорного моря.

Про назву

Сухий лиман на старій карті

Свою сучасну назву лиман отримав від того, що в часи ізоляції від моря періодично пересихав, іноді до площі 1 км². Попередня назва лиману — Клайнлібентальський лиман — походить від нім. Kleinliebenthal, «Мала долина кохання». Цю назву дали лиману німецькі колоністи. Верхів'я лиману розташовані в двох долинах:

• Клайнлібенталь, нім. Kleinliebenthal, «Мала долина кохання». У цій долині розташована основна частина лиману, до якої впадає річка Дальник. На березі розташоване село Малодолинське (стара назва — Клайнлібенталь).
• Гросслібенталь, нім. Großliebenthal, «Велика долина кохання». У долині утворилася затока, до якої впадає річка Аккаржанка. На березі затоки розташоване селище Великодолинське (стара назва — Гросслібенталь).

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Старушенко Л. И., Бушуев С. Г. Причерноморские лиманы Одещины и их рыбохозяйственное значение. — Одесса: Астропринт, 2001. — 151 с.

Галерея

• 
  Переїзд через лиман у верхів'ї
• 
  Верхів'я лиману: біля берега
• 
  Верхів'я лиману
• 
  Захід сонця на лимані
• 
  Портові споруди у пониззі лиману