Суслопаров Олександр Олександрович
український військовик (1978-2015) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Олекса́ндрович Суслопа́ров (25 листопада 1978 — 16 січня 2015) — солдат Збройних сил України. Учасник війни на сході України.
Суслопаров Олександр Олександрович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 листопада 1978 Кривий Ріг |
Смерть | 16 січня 2015 (36 років) Станиця Луганська |
Поховання | Центральне кладовище |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
У часі війни — навідник, 17-а окрема танкова бригада.
О 14-й годині 16 січня 2015-го на блокпосту біля Сіверського Дінця під Станицею Луганською чоловік віком 65-70 років, що назвався місцевим мешканцем, подарував військовикам 3-літрову банку меду, та пішов, подякувавши за службу. Коли бійці банку відкривали, у ній спрацював вибуховий пристрій. Суслопаров від вибуху загинув на місці.
Без Олександра лишилася дружина (на той час при надії) та четверо дітей — три хлопчики й дівчинка.
26 січня 2015-го похований у Кривому Розі, в місті оголошено день смутку.
В червні 2015-го Любов Суслопарова народила сина Матвія.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 січня[2][3].
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.