Loading AI tools
річка в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає до Кременчуцького водосховища.
| Супій | |
|---|---|
 | |
| 50°17′13.250400099997″ пн. ш. 31°43′36.796800099996″ сх. д. | |
| Витік | біля с. Свидовець |
| Гирло | Кременчуцьке водосховище (Дніпро) |
| • координати | 49°37′51.153600100002″ пн. ш. 31°48′1.4976000999945″ сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Чернігівська область Київська область[1] Черкаська область |
| Довжина | 130 км |
| Площа басейну: | 2 000 км² |
| Притоки: | Малий Супій, Сага, Супієць (праві) Іржавець, Фараон, Бутовщина, Ковраєць (ліві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов'янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».
За іншою версією, назва річки походить від давнього слова суп, супій, - тобто "яструб".
Довжина 130 км, сточище — 2000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).
Бере початок з болота біля села Свидовець у Ніжинському районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (озеро Супій). Використовується для водопостачання.
На Супої стоїть місто Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.
У верхній течії знаходяться гідрологічні заказники Болото «Супій» та Свидовецький.
У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник, а також регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського».
Заплава річки знаходиться у межах об'єкту Смарагдової мережі «Заплава Супою» UA0000237.
Сучасний стан водосховища в районі міста Яготин незадовільний і є на межі екологічної катастрофи.
Якщо за радянських часів озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, то пізніше жодних робіт не проводилось. Через брак коштів у місцевому бюджеті та в міністерстві екології України озера Великий та Малий Супій постійно з року в рік здавали в оренду. Приватні орендарі варварськими методами (методом повного скидання води через шлюзи задля зручності вилову) знищували природні джерела в озері, що призвело до замулювання джерел, падіння рівня води, масової загибелі риби, раків та мальків. Ці зміни викликали катастрофічне падіння ґрунтових вод у криницях по всьому Яготинському та Згурівському районах.
Додаткова причина пересихання озер Великий та Малий Супій — перекриття притоку води вище, в так званому Черкасівському ставку, приватними орендарями.
Також на загальний рівень води та його катастрофічне падіння впливають чинники безконтрольного вирубування дерев та зміни клімату[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
